Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану. Олексій Кононенко
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану - Олексій Кононенко страница 39

СКАЧАТЬ кінець XIX ст. культ Буркута переважно став пастушим, скотарським. Ушанування покровителя дощу втратило зв'язок із зрошувальним землеробством. Лише пастухи в пісках приносили в жертву Буркуту козу, бо в пустелі дощ був бажаним, там зрошування не було.

      В ім'я Буркута входить слово «дівана». У народів Середньої Азії воно означає «мандрівник», «убогий». Туркмени пояснюють: Буркут називається «дівана» тому, що завжди мандрував, не мав родини і постійної домівки, роздавав іншим те, що йому дарували люди. Туркменський класик Махтумкулі словом «дівана» називає дервіша. «Дівана» також юродивий, біснуватий, одержимий. У туркменських віруваннях і легендах Буркут наділений і цією властивістю.

      Чарджуй. Місцеві мешканці

      Продаж молока

* * *

      Не зволікай, юначе, бачити цей світ,

      Хай спогад юних літ благих залишиться.

      Краплини радощів в сумній безодні бід

      Збирай, кохай, мандруй, хай добрий слід залишиться.

      Життя нам треба, наче дівчину, любить,

      Лише невдахам вік нудний в образі жить.

      Кочівники підуть, і пісня відзвучить,

      Та все ж від колеса в пустелі слід залишиться.

      І скаже Кеміне[21] помреш і ти, на жаль,

      Прах віддаси землі, і відлетить душа,

      Переберуть твою скарбницю до гроша,

      Але синам твоїм увесь цей світ залишиться.

Кеміне
* * *

      Багато хто заздрив винахідливості і дотепності Кеміне, завдяки яким він відбивав нападки піра.[22]

      – Де ти ховаєш мішок із своїми жартами і влучними слівцями? – запитували вони у Кеміне. – Ми б хотіли його вкрасти.

      – Вам доведеться вкрасти мого кожуха, – розсміявся поет. – Усе діло в ньому. У кожному шві – жарт, під кожною латкою – дотеп.

      Усе життя Кеміне проходив в одному й тому самому кожусі. Він був старий – латка на латці.

      Якось навколо нього зібралася молодь. Один хлопець запитав:

      – Молла[23] Кеміне, коли було пошито вашого кожуха?

      – Юні друзі, – відповів поет, – не задавайте мені таких важких запитань. Мій кожух створювався не один рік. Ось ця латка, наприклад, була пришита п'ять років тому, а он та – десять. Наступного разу показуйте яка саме частина кожуха вас цікавить.

* * *

      Вейс-баба

      Вейс-баба (Вейсель-кара) у туркменів покровитель розведення верблюдів. Він посилає героєві крилатого нара – казкового одногорбого верблюда, який швидко доставляє його до потрібного місця. Чудесний нар (арабське «джелмай») зустрічається і в епосі, наприклад, у «Книзі мого діда Коркута»: «Щоб врятувати своє життя, він вирішив змінити місце свого проживання. Для цього він сідає на крилатого нара й їде на один край світу: там – далеко, смерть не знайде його, думає Хорхут».

* * *Верблюденя

      Похитьки, СКАЧАТЬ



<p>21</p>

Кеміне (Мамедвелі; 1770–1840) – туркменський поет-класик. Народився в родині дехкан (дехканин, дайханин – селянин, землероб), усе життя бідував. Навчався в медресе Бухари при підтримці родичів. Поневірявся на чужині, батрачив у Хіві. Прославився правдолюбством та гострим язиком, що й заважало йому у досягненні життєвих благ. Велика кількість анекдотів про Кеміне присвячена його легендарному рваному кожухові.

<p>22</p>

Пір – духовний наставник, священик, керівник общини віруючих мусульман.

<p>23</p>

Молла (мулла) – мусульманська духовна особа; інколи так називали учителя або просто грамотну людину.