Поштове відділення Лікаря Дуліттла. Останнє розпорядження Генерального Поштмейстера. Хью Лофтинг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ люблять селитися в самотніх місцях на морському березі й полювати на молюсків, морських черв’яків і подібну живність.

      – Гаразд, а звідки це надіслано? – запитав Лікар. – Ти б змогла розібрати ці каракулі нагорі сторінки, це має бути адреса.

      Чап-Чап наморщилася й придивилася ближче.

      – Мені видається, – сказала вона, – що це Харматтанські скелі.

      – А де це? – поцікавився Лікар.

      – Поняття не маю, – відповіла Чап-Чап. – Проте Стрімкий має знати.

      І вона пішла шукати Стрімкокрила.

      Стрімкий підтвердив, що так, він знає. Харматтанські скелі – це групка невеличких острівців неподалік від узбережжя Західної Африки, десь за шість миль далі на північ.

      – Дивно, – сказав Лікар. – Я б не здивувався, якби їх прислали з островів на півдні Тихого океану. Але знаходити перлини будь-якого розміру й кольору в цих місцях досить незвично. Гаразд, це треба відправити назад дітям качки-широконіски – рекомендованим листом, звичайно. Хоча, сказати правду, мені так не хочеться з ними розставатися, вони такі гарні. Утім, ми не зможемо відправити їх раніше ніж завтра. От я й думаю, де б мені їх заховати до того часу. Треба бути надзвичайно обережним із такими дорогоцінними коштовностями. Ти краще нікому не розказуй про них, окрім Джипа – як сторожа – й тягништовхая. Вони мають позмінно стояти на варті біля дверей усю ніч. Люди заради перлин здатні на все. Ми триматимемо їх у секреті, а завтра вранці відішлемо у першу чергу.

      Але поки Лікар промовляв ці слова, то помітив, як якась тінь впала на бюро, біля якого він стояв. Він підвів погляд. У віконце для довідок зазирало найпотворніше чоловіче обличчя, яке він тільки бачив у житті, незнайомець вирячився на прекрасні перлини, які все ще лежали на Лікаревій долоні.

      І Лікар з несподіванки й досади уперше за весь час своєї поштарської кар’єри забув про ввічливість.

      – Чого тобі треба? – кинув він, засовуючи перли у кишеню.

      – Я хочу переказати гроші, десять шилінгів, – відповів незнайомець. – Мені треба надіслати гроші своїй хворій жінці.

      Лікар оформив поштовий переказ й узяв гроші, які чоловік подав через віконце.

      – Ось, будь ласка, – сказав він.

      Потім чолов’яга залишив поштове відділення, а Лікар провів його поглядом.

      – Досить-таки неприємний вигляд у цього клієнта, чи не так? – звернувся він до Чап-Чап.

      – Вигляд справді не дуже, – відгукнулася качка. – Нічого дивного, що його дружина хворіє, якщо в її чоловіка така фізіономія, яке оце.

      – Цікаво, хто він такий, – промовив Джон Дуліттл. – Не так і часто у нас тут з’являються білі люди. Не дуже мені подобається його зовнішній вигляд.

      Наступного дня перлини сховали в ту ж саму упаковку, в якій вони й прибули, Лікар написав листа, в якому розтлумачив качці-широконісці, чим насправді є її «гальки», і посилку було надіслано рекомендованою поштою на Харматтанські СКАЧАТЬ