Світлина Хресної Матері. Галина Горицька

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ очі, сухо запитав кап-три, котрий у душі вже розумів, до чого хилить його побратим, і починав дуже злитися. «Ні, – зізнався Дмитрович. – Думав вранці попросити жінку… Бач як виходить. Тепер навіть сам не знаю, коли її побачу. Така доля флотська».

      Раптово прозвучав сигнал про занурення. І всі п’ятнадцять офіцерів, як один, синхронно встали, немов пловці аналогічної спортивної дисципліни, і дуже швидко почали залишати кают-компанію, аби розійтись по своїм відсікам. Таня почула по гучномовцю:

      – По місцях стояти, до занурення готовсь!

      – Перший відсік до занурення готов!

      – Четвертий відсік до занурення готов!..

      – Задраяти верхній рубочний люк! – зкомандував Шумков і відразу почув у відповідь:

      – Верхній рубочний задраяно, зауважень немає.

      – Занурення 40 метрів, з деферентом 5 градусів на ніс.

      – Є погрузитися 40 метрів з деферентом 5 градусів на ніс, – відповів лоцман і за п’ять хвилин доповів по завершенню занурення: – Є глибина 40 метрів деферент 0 градусів.

      – Оглянути відсіки! – скомандував капітан.

      – Другий відсік зауважень немає.

      – Третій відсік зауважень немає…

      – Акустик! Прослухати горизонт.

      – Прийняв прослухати горизонт! – відказав молодий випускник музичного училища, котрий нещодавно потрапив на корабель і відразу ж нагодився зі своїм ідеальним слухом. – По пеленгу 115 градусів шум гвинтів бойового надводного корабля!

      Було дано команду початку навчальної бойової тривоги. Їхня субмарина лягла на курс і попрямувала на перехоплення цілі.

      Приблизно за двадцять хвилин вони наздогнали свою навчальну ціль, повністю стали на їхній курс і були готові торпедувати. Завдання було виконане. Незабаром надійшла команда «Відбій» і на Б-130 стало тихо…

* * *

      В кают-компанії під час всієї цієї незрозумілої їй організованої навчальної тривоги залишилась лише Таня – «Хресна Матір» субмарини. Дівчина обережно потягнулася в фотокартці, після того як переконалася, що її ніхто не бачить. Потім трохи висунулась з рамки і подивилась на картину в формі ілюмінатора, де було зображено їхні човни в нічних водах океану, і хитро підморгнула зорі:

      – Ні, ну ти бачиш? Вона таки зробила це, повинуючись невидимій силі. Тільки-но. Довго заливалась шампанським, била бокали, а потім, повинуючись невидимим силам, зробила те єдине божевільне, що врятує його. І нас разом взятих. Води ж прийняли її жертву?

      – Аякже. Зачот, – по-діловому відказала Хресній Матері найяскравіша зоря.

      – І де вони? Ходять?

      – Та де…! Такі довгі і цупкі, ледь не стриножили лопаті основного гвинта та валової лінії і нас не потопили. Має сильну енергетику в собі. Зараз, стривай.

      За цими словами зоря зникла з небосхилу на картині і пірнула в темні води. Таня з цікавістю СКАЧАТЬ