Карти на стіл. Агата Крісті
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Карти на стіл - Агата Крісті страница 10

Название: Карти на стіл

Автор: Агата Крісті

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Классические детективы

Серия: Легендарний Пуаро

isbn: 978-617-12-8225-4, 978-617-12-8226-1, 978-617-12-8123-3, 978-0-00-816489-8, 978-617-12-6900-2

isbn:

СКАЧАТЬ настрашити людей. Quel enfantillage![16]

      Двері відчинилися. Всередину зайшов поліційний лікар із сумкою в руці. Слідом за ним увійшов дільничний інспектор, який розмовляв із Баттлом. Потім з’явився фотограф. Констебль залишився в коридорі.

      Розслідування злочину почалося.

      Розділ четвертий. Перший убивця?

      Еркюль Пуаро, місіс Олівер, полковник Рейс та суперінтендант Баттл сиділи за столом у їдальні.

      Пройшла година, відколи приїздила поліція. Тіло оглянули, сфотографували і забрали. Був також експерт із відбитків пальців, але зараз він уже зробив свою роботу й пішов.

      Баттл поглянув на Пуаро.

      – Перш ніж я поговорю з рештою чотирма, я хочу почути вашу версію. Ви казали, що сьогоднішній прийом улаштували не просто так?

      Чоловічок ретельно і з усіма деталями переказав розмову, яка відбулася між ним і Шайтаною у Вессекс-Гаузі.

      Суперінтендант міцно стиснув уста. Він уже майже був готовий засвистіти від почутого.

      – Експонати, кажете? Живі вбивці! Неймовірно! Гадаєте, він дійсно саме це мав на увазі? Може, він просто розігрував вас?

      Пуаро похитав головою.

      – О ні, він мав на увазі саме те, про що казав. Шайтана був людиною, яка пишалася своїм мефістофелівським ставленням до життя. Він був страшенно марнославним чоловіком. А ще нерозумним. От тому він тепер і мертвий.

      – Я розумію, про що ви, – сказав суперінтендант. – Прийом у форматі восьмеро гостей і сам господар. Четверо, так би мовити, «нишпорок»… і четверо вбивць!

      – Це неможливо! – вигукнула місіс Олівер. – Абсолютно неможливо. Я не вірю, що хтось із цих людей може бути злочинцем.

      Суперінтендант Баттл замислено похитав головою.

      – Я не заявляв би про це з такою впевненістю, місіс Олівер. Вбивці ані зовнішнім виглядом, ані поведінкою абсолютно не відрізняються від інших людей. Дуже часто це цілком приємні, тихі, виховані й освічені люди.

      – У такому разі я вважаю, що це доктор Робертс, – впевнено промовила жінка. – Щойно я його побачила, то інстинктивно відчула, що з цим чоловіком щось не так. А мої інстинкти ніколи мене не підводять.

      Баттл звернувся до полковника Рейса.

      – А ви що думаєте, сер?

      Рейс знизав плечима. Він подумав, що це запитання стосується слів Пуаро, а не підозр місіс Олівер, тож відповів:

      – Може бути, дуже навіть може бути. Це означає, що принаймні щодо однієї людини Шайтана таки мав рацію! Зрештою, він же лише міг підозрювати, що ці люди були вбивцями, – він не міг знати цього напевне. Може бути так, що він мав слушність щодо всіх чотирьох, а може, й лише щодо одного. Проте тут сумнівів немає: хтось один таки є вбивцею, і смерть Шайтани – підтвердження цьому.

      – Один із них перелякався, що його викриють. Гадаю, так усе й було. А ви що скажете, мсьє Пуаро?

      Той кивнув.

      – Покійний містер Шайтана був відомий своєю ексцентричністю, – СКАЧАТЬ



<p>16</p>

Яка дитячість! (фр.).