Міра людини. Марко Мальвальди

Чтение книги онлайн.

      – До ваших послуг, – відповів чоловік.

      Два

      – О, месере Леонардо, яка приємність вас бачити!

      Стоячи майже в центрі великого подвір’я, знаного як Збройний двір, Людовіко Моро кивнув Леонардо, щоб той підійшов ближче. Поруч із ним топтався худорлявий, схожий на яструба збирач податків до герцогської казни, високоповажний кавалер Берґонціо Ботта, як завжди – зі здоровенною бухгалтерською книгою в руках.

      – З волі вашої милості, – обережно відповів Леонардо.

      Завжди було нелегко второпати причину виклику Людовіко. Його могло спричинити захоплення, як після Свята Раю, коли синьйор Мілана розхвалив Леонардо за його організацію перед усіма придворними, а могло бути і якраз навпаки.

      – Ходіть, ходіть сюди! – сказав Людовіко зі стриманою усмішкою. – Месере Ботта, здається, вас кличе камерарій.

      Це було не дуже ренесансне запрошення панові збирачу податків щезнути з очей герцога якомога швидше, бо синьйор Мілана бажав поговорити з Леонардо віч-на-віч. Берґонціо Ботта, який, ще не розігнувшись після прощального поклону, почав задкувати, хутенько обернувся й підтюпцем поспішив до церкви Святого Духа. Людовіко мовчав, оглядаючись довкола й не зупиняючи погляд на Леонардо. Врешті повільно рушив до широкої південної брами, кивком пропонуючи Леонардо йти слідом.

      – Ваша милість сьогодні вранці перебуває в особливо піднесеному гуморі, – спробував Леонардо в такий спосіб прозондувати настрій свого роботодавця.

      – Так воно і є, маестро Леонардо, – відповів Людовіко на ходу все з тією ж усмішкою. – І знаєте чому?

      – Сподіваюся, ваша милість буде таким люб’язним, що поділиться зі мною причинами своєї радості.

      – А тут немає ніякої таємниці, – відповів Моро, – уже немає. Імператор Максиміліан Габсбурзький зробить нам честь, заручившись із нашою улюбленою племінницею Б’янкою Марією якраз перед Святим Різдвом. Рід Сфорц породичається з імператором, маестро Леонардо!

      Он воно як! Протягом багатьох місяців Людовіко намагався втюхати Б’янку Марію Максиміліану Габсбурзькому, імператорові Священної Римської імперії, підлещуючись до нього з нескінченними обіцянками вічної дружби, а найголовніше – з таким приданим, що аж страшно робилося. У закутках герцогського двору пліткували про чотириста тисяч дукатів, тобто половину річного прибутку цілого герцогства. Для порівняння: це якби чинний міністр економіки пообіцяв свою доньку в дружини президентові Сполучених Штатів, із приданим, що дорівнює половині державного бюджету Італії, – тобто кругленькою сумою, де рахунок іде на мільярди.

      – Шлюбний кортеж вирушить на початку листопада, маестро Леонардо. І, як ви розумієте, буде нелегко організувати від’їзд нареченої, підготувати до подорожі всі наші речі, прикраси, почет отут, у замку. Хоча останнє, мабуть, не спричинить особливих труднощів. І знаєте чому?

      Ой-ой-ой!..

СКАЧАТЬ