Купальниця. Галина Вдовиченко

Чтение книги онлайн.

      Дівчина з короткою зачіскою-їжачком знову нудилась за своєю яткою. Кароліна пройшлася повз неї, ноги самі завели до книгарні.

      Оля кивнула їй як давній знайомій, не відволікаючись від книжок та покупців. Кароліна не відчувала тут піднесеного неспокою, як біля взуття, сумок чи білизни – їй було затишно за парканом з книжок, вона могла тут думати про головне.

      – «Сестру Кері» шукаєте? – весело озвалась Оля. У неї видалось «віконечко», одні покупці йшли на вихід, інші щойно лиш заходили.

      Кароліна здивовано поглянула на неї: про що вона?

      – Роман Драйзера, «Сестра Кері», – повторила Оля.

      – Ми вдома маємо, – знайшлася із відповіддю Кароліна.

      Книжок вона майже не читала. Іноді щось до рук потрапить, розгорне – й за дві сторінки згорне. Журнали, Інтернет – інша річ.

      Майже всю дорогу додому брат зосереджено говорив по мобілці. Щось там у нього не сходилось, йшлося про якісь поставки, вивантаження, завантаження. Кароліна мовчала. Їй треба було подумати про своє. Ідея крутилась у голові, скелет обростав м’ясом, у щойно порожніх жилах починала пульсувати жива кров.

      Марина з порога глянула на чоловіка – і нічого не запитала. Після вечері пішла за ним до кімнати, з-за прочинених дверей було чути їхні стишені голоси. А Кароліна узялась читати дітям, Кріста спровокувала, вклавши до рук книжку: почитай!

      Слово по слову – і Кароліна почала бавитись голосом, тоді підключила жести, випросталась – і нумо сценки розігрувати. Крісталіну до дійства залучила, ще й Амалію, яка зосереджено спостерігала за ними. Пояснили їй удвох: ти, Амаліє, цієї хвилини – веселе маленя, таке собі жабенятко-жабеня, зрозуміло? Мала ствердно хитнула головою. Коли про тебе йдеться, починай стрибати, зрозуміло? – Амалії усе зрозуміло. І як тільки про жабенятко-жабеня зачула, стриб та й стриб, ледве відриваючись від підлоги. Кріста з Кароліною регочуть, батькам малої артистки, що вийшли зі своєї кімнати, пояснюють, що тут робиться.

      Присутність глядачів ще більше надихає. Спочатку! Спочатку! – командує Кріста. Хто хоче бути дідом та бабкою? Залучають глядачів до вистави і знову починають, вже впевненіше. Про хатку, де жила родина, не велика, не мала: жабка-дід і жабка-бабка, мама-жабка, тато-жабка і веселе-маленя жабенятко-жабеня. За помахом руки вступають у дійство одне за одним, і Амалія, дочекавшись свого виходу, додає реалістичних деталей – присідає навпочіпки, спершись руками в підлогу, пробує стрибати по-справжньому, СКАЧАТЬ