Название: Голова Якова
Автор: Любко Дереш
Жанр: Современная зарубежная литература
isbn: 978-966-14-3709-7
isbn:
Під час особистих зустрічей і для окремих клієнтів студія пропонувала психодизайни, які викликали не тільки умиротворення чи зосередженість, але й паніку, безпричинний жах та відчай. На це теж був попит.
Серед інших послуг із приставкою «психо-» студія робила психомакіяжі, психодекори, психозачіски.
Окрім vip-занять з psy-фітнес-йоґи найбільш запотребованими були психозачіски. Матвій останній рік стригся тільки у її дівчат і не зважав на суму, яку відвалював за таке задоволення. Його відстовбурчена психо шевелюра навіювала безпричинний жах та відчай клієнтам і слугувала підтвердженням великих звершень психодизайну.
Час від часу психомакіяж і психоманікюр замовляли світські левиці – папеси ґламурного ордену целюліток, названих так на ім’я демона, з котрим жриці вели жорстоку війну.
Останнє замовлення з психодизайну надійшло від невеликої, але заможної студії звукозапису. За чутками, її створив один респектабельний бізнесмен для коханки, з котрої хотів зробити співачку.
Замовлення дало Майці не тільки щедрий гонорар, але й знайомство з таким собі Яковом Горахом-Євлампією, композитором, що працював там звукорежисером.
18.
Їхня перша близькість сталася пізно ввечері на студії звукозапису. У кімнаті стояв запах свіжої фарби, гримкотіло від ударів кулаками і п’ятами по роялю. Яскравий, схожий на ваґіну диван лежав перевернутим.
Потім вони робили це щовечора, як кішки. Сусіди стукали серед ночі по трубах і вставали з ліжка на другий перекур. Упродовж усього їхнього спілкування Майчині черево-двері залишалися міцно стуленими.
Яків записався до Майї на фітнес-йоґу. Після роботи він приходив до йоґа-студії, напускав на себе серйозного виду, вдавав, що вони незнайомі, й у всьому її слухався. Спостерігаючи за тим, як Майка ставить в «упор лежачи» щасливих власниць тойтер’єрів, він милувався її виходами з упору лежачи в позу собаки мордою догори, а ще більше – переходами стегон у талію і думав, як приємно вгризатися в її пружне тіло вночі, на свіжих простирадлах.
19.
Ірену, котра намагалась прорватися крізь блокаду на його телефоні, Яків про смерть батька не повідомляв. Не писав їй нічого ось уже вісім місяців.
Коли Яків приїздив до Львова, він проходив непоміченим повз Іренин дім, але зайти не наважувався. Там усе було розпечене від шматків серця, яке розірвалося комусь у грудях тут, у під’їзді. Він знав, що то серце Іри, і знав, що вибухівку він заклав їй у груди власними руками.
20.
Яків іґнорував її дзвінки, повідомлення, мейли. То був єдиний спосіб припинити ці безглузді страждання, які інакше, ніж public drama, не назвеш.
21.
Скнилівський аеропорт у Львові зустрів голими полями і болотом. Зими ставали щодалі теплішими.
Під дахом летовища, ховаючись від дощу, стояли двоє чоловіків. Один СКАЧАТЬ