Щоденник Анни Франк. Анна Франк

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ план втечі. Вже багато місяців вони переносили в безпечне місце частину нашої обстановки й одягу. Все було підготовано, а шістнадцятого липня ми повинні були зникнути. Та повістка надійшла за десять днів до того, й треба було змиритися з тим, що приміщення ще не зовсім підготовлене. Притулок знаходився у батьковій конторі. Стороннім це зрозуміти складно. Доведеться пояснити докладніше. Батько завжди тримав небагато службовців: пан Кралер, пан Коопхойс, Міп і Еллі Воссен, двадцятитрьохрічна стенографістка. Усі вони знають, де ми будемо. Не посвячений лише пан Воссен, батько Еллі, який працює на складі, і двоє його помічників.

      План дому такий: на першому поверсі – великий склад, він же експедиція. Поруч з дверима до складу – вхідні двері, подвійні, які ведуть на невеличкі східці. Якщо ними піднятися, то опинишся перед дверима з матовим склом, на них чорними літерами написано: «Контора». Це і є головна контора, дуже велика, дуже світла, де багато народу. Вдень там працюють Міп, Еллі й пан Коопхойс. Крізь прохідну кімнату, де стоїть багато шаф, великий буфет і сейф, потрапляєш до темнуватого кабінету, де колись сиділи пан Кралер і пан ван Даан, а зараз лишився тільки пан Кралер. З коридору теж є вхід просто до цього кабінету, крізь скляні двері, які можна відчинити зсередини, а ззовні не можна.

      З кабінету Кралера коридором підіймаєшся на чотири сходинки й входиш до найкращої кімнати в конторі – кабінету директора. Там тьмяні важкі меблі, лінолеум вкритий килимом, стоїть радіоприймач, гарні святкові лампи, словом, розкішно! Поруч – велика за площею кухня з «титаном» і двома газовими конфорками. Далі – вбиральня. Це все на першому поверсі.

      З довгого коридора дерев’яні східці йдуть нагору до передпокою, що переходить у коридор. Праворуч і ліворуч – двері. Ті, що зліва ведуть на склад і до комор, з мансардою й горищем, – це приміщення займає передню частину будівлі. З другого боку будинку є ще довгі, страшенно круті, справжні голландські східці, вони ведуть до другого виходу на вулицю.

      За першими дверима – наш притулок. Ніхто б не подумав, що за цими простими сірими дверима стільки приміщень. При дверях – сходинка, і ви там. Зразу ж навпроти цього входу – круті східці. Ліворуч – маленький передпокій веде до кімнати, що має слугувати за їдальню й спальню родині Франк, а поруч є ще одна кімнатка: це спальня й класна кімната сестричок Франк. Праворуч від сходів – темна кімнатка з умивальником і окремою вбиральнею. З кімнатки є двері до нашої спальні – Марго і моєї. Коли підіймаєшся сходами й відчиняєш двері нагору, то просто дивуєшся, що в задній частині такого старого дому раптом виявляється велика, світла й гарна кімната. У цій кімнаті стоїть газова плита й стіл для миття посуду – тут дотепер була лабораторія фірми. А тепер тут буде кухня і, крім того, їдальня, спальня й кабінет подружжя ван Даан. Крихітна прохідна кімнатка буде царством Петера ван Даана. Там ще є горище й мансарда, як і в передній частині дому. Бачиш, тепер я змалювала тобі наш дивовижний притулок!

      Анна.

      П’ятниця, 10 липня 1942 р.

      Люба СКАЧАТЬ