Історія європейської цивілізації. Епоха Відродження. Історія. Філософія. Наука і техніка. Коллектив авторов
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Історія європейської цивілізації. Епоха Відродження. Історія. Філософія. Наука і техніка - Коллектив авторов страница 54

СКАЧАТЬ Внаслідок змішаної системи виборів та жеребкування головні повноваження зосереджені в руках старої, проіспанськи налаштованої знаті. Безперервне згодом протистояння старої і нової аристократії розпочалося в 1547 р. через змову, організовану родиною Фієскі, яка перебувала за крок до успіху після вбивства Джанетто Доріа, племінника Андреа. Але після миру в Като-Камбрезі (1559 р.) антиіспанський опір в Генуї остаточно згас, як і в інших частинах Італії. Республіка Святого Георгія і надалі відігравала роль середземноморського торгового та фінансового центру на іспанській орбіті, прямуючи шляхом імперії.

Велике герцогство Тосканське

      Наприкінці ХV ст., після смерті Джироламо Савонароли (1498 р.), Флорентійська республіка зазнала серйозної політичної кризи. Олігархія, незадоволена розширенням соціальної бази, на яку претендує харизматичний монах, відмовляється сплачувати податки, аби фінансувати програну війну з містом Піза та виконувати дипломатичні функції, традиційно покладені на неї.

      Повернення Медічі (1512 р.)

      У 1502 р., щоб подолати кризу за допомогою компромісного рішення, було створено довічну посаду Гонфалоньєра справедливості, яку обійняв П’єро Содеріні. У 1509 місто Піза було відбудовано, але експеримент довічного обіймання посади не дав бажаних результатів через брак співпраці між Содеріні й олігархією, яка просувала свій вибір, сподіваючись продемонструвати свою владу, визнану на сенатських зборах, так само як у Венеціанській республіці. У 1512 р. республіканський досвід закінчився виведенням французьких військ з Італії після битви біля Равенни, а Медічі повернулися до управління містом. Влада цієї родини зміцнюється завдяки тісним відносинам із Папською державою. У 1513 р. було обрано Папу Льва Х, яким став кардинал Джованні де Медічі (1475–1521), син Лоренцо Медічі Пишного, відомого як Чудовий (1449–1492). Його племінник став правителем і герцогом міста Урбіно, а Джуліо де Медічі (1478–1534) був призначений кардиналом та архієпископом Флоренції.

      Цей союз триватиме протягом багатьох років, оскільки після смерті Льва X у 1521 р. та короткого понтифікату Адріана VI (1459–1523) кардинал Джуліо де Медічі сходить на папський престол під ім’ям Климент VII. Незважаючи на цей тісний династичний і політичний зв’язок, який зумовлює міцний союз з іспанською владою в Італії, панування Медічі у Флоренції залишається невизначеним і залежить від дій головних союзників по відношенню до Італії. Насамперед тому, що давній конфлікт триває всередині аристократичних груп, між прихильниками князівства та олігархії і тими, хто прагне об’єднання аристократії проти спільного ворога в особі представників народу. Медічі дійшли згоди щодо подальших дій через загрозу повернення до влади прибічників народного радикалізму.

      Держава за новою концепцією

      Аристократичні групи, які підтримували ідею олігархії у складі міської влади, на чолі з Філіппо Строцці (1489–1538) були усунені, хоч і завжди виявляли готовність відновити владу, СКАЧАТЬ