П’ятеро шукачів пригод у фургонах. Энид Блайтон
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу П’ятеро шукачів пригод у фургонах - Энид Блайтон страница 11

СКАЧАТЬ галасом Ноббі пішов назустріч незнайомцям, і Джуліан з ним привітався:

      – Привіт, Ноббі! Не сподівався нас тут побачити?

      Почувши своє ім’я, Ноббі ошелешено зупинився. Спершу він не міг пригадати дітей. А тоді голосно закричав:

      – Хай йому чорт, я ж вас бачив при дорозі! Що ви тут робите?

      Тіммі грізно загарчав, і Джорджа крикнула Ноббі:

      – Пес ніколи не бачив шимпанзе. Як гадаєш, вони зможуть подружитися?

      – Не знаю, – засумнівався Ноббі. – Взагалі-то Понґо любить циркових собак. Але про всяк випадок стримуй свого пса, бо Понґо з’їсть його живцем. Шимпанзе надзвичайно сильні.

      – А я зможу подружитися з Понґо? – спитала Джорджа. – Ми можемо з ним поручкатися, й Тіммі зрозуміє, що це мій друг, і заспокоїться. А Понґо схоче зі мною подружитися?

      – Звичайно! – сказав Ноббі. – Він дуже приязний, еге ж, Понґо? Ану привітайся з юною леді.

      Енн, одначе, побоювалася наблизитися до шимпанзе, на відміну від Джорджі. Джорджа підійшла до великої тварини й простягла руку. Шимпанзе ухопив її, підніс до своєї пички й удав, що покусює, щось приязно буркочучи. Джорджа розсміялася:

      – Який він милий! Тіммі, це Понґо. Він – свій. Милий, гарний Понґо.

      Вона поплескала шимпанзе по плечу, аби показати Тіммі, що Понґо їй подобається, і Понґо теж поплескав її по плечі, приязно усміхаючись. Потім Понґо погладив дівчину по голові й посмикав за кучерик.

      Тіммі повихляв хвостом. Він досі сумнівався, що то за дивну істоту уподобала його хазяйка? Пес зробив крок у бік Понґо.

      – Ну ж бо, Тіммі, привітайся з Понґо, – сказала Джорджа, – ось так, – і вона знову поручкалася з шимпанзе. Цього разу він не відпустив її руку, а продовжував трясти її вгору-вниз, ніби качав воду ручною помпою.

      – Він не відпускає, – сказала Джорджа.

      – Не вередуй, Понґо, – суворо наказав Ноббі. Понґо тут же відпустив руку Джорджі й закрив обличчя волохатою лапою, ніби йому було соромно. Але діти бачили, що він дивиться крізь пальці хитрими очима, які весело блищали.

      – Він справжня мавпа! – розсміялася Джорджа.

      – Ти помиляєшся – він людиноподібна мавпа! – зауважив Ноббі. – А ось і Тіммі, він хоче подружитися. Хай їм усячина, вони торкаються лапами!

      Так і було. Тіммі, вирішивши, що Понґо – друг, згадав про гарні манери і подав праву лапу, як його вчили. Понґо схопив її та енергійно потряс. Потім він підійшов до Тіммі іззаду й потрусив йому хвіст. Тіммі не знав, що це все означає.

      Діти зайшлися сміхом, а Тіммі міцно сів на хвіст. Потім знову підвівся, вихляючи ним, бо до нього підбігли Баркер і Ґровлер. Тіммі пригадав їх, а вони – його.

      – Ну, ось і подружилися, – зрадів Ноббі. – Зараз вони познайомлять Тіммі з усіма іншими собаками, і все буде гаразд. Гей, пильнуйте Понґо!

      Шимпанзе підкрався іззаду до Джуліана і поліз до нього в кишеню. Ноббі підійшов до нього і ляснув Понґо по лапі.

      – Шкодник! Поганий хлопчик! Кишеньковий СКАЧАТЬ