Нові пригоди славетної п’ятірки. Энид Блайтон
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Нові пригоди славетної п’ятірки - Энид Блайтон страница 11

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      – Йой! – вигукнув Джуліан. – Ми запізнимося! До побачення, пані Сандерс, і дякуємо красно за печиво і цю стару тканину. Ми постараємося з’ясувати, що тут написано, і розповімо вам. Рушаймо мерщій! Де Тім? Тімоті, швидше сюди, ми спізнюємося!

      Уся п’ятірка швидко вибігла надвір. Вони й справді спізнювалися, тож довелося здебільшого бігти, а через це розмовляти було важко. Але ранкові події так їх полонили, що вони походьма захекано все ж обмінювалися враженнями.

      – Цікаво, – пихкав Джуліан, – що ж таки означають позначки на ганчірці. Обов’язково дізнаюся. Я упевнений, що це щось таємниче.

      – А ми комусь про це розповімо? – запитав Дік.

      – Ні, – сказала Джорджа. – Тож тримаймо нашу знахідку в секреті.

      – Якщо Енн почне щось вибовкувати, копніть під столом, як ми це робили минулого літа, – сказав усміхаючись Джуліан. Бідоласі Енн важко було прип’ясти язика, і її часто доводилося штурхати ліктем або копати по нозі…

      – Я ні слова не скажу! – обурилася Енн. – І тільки спробуйте копнути мене. Я тоді починаю кричати, а дорослі беруться розпитувати, що зі мною.

      – Після обіду будемо сушити собі голову над ганчіркою, – сказав Джуліан. – Закладаюся: якщо ми добре поміркуємо, відгадку знайдемо обов’язково.

      – Ось ми й удома, – сказала Джорджа. – Не спізнилися. Привіт, мамо! Ми тільки руки хутенько помиємо. Ми чудово пробавили час!

      Розділ 5

      Неприємна прогулянка

      Після обіду четверо дітей пішли нагору, в спальню хлопців, і розстелили полотнину на столі. На площині тканини подекуди кострубатими друкарськими літерами були написані якісь слова. Було умовне зображення компасу з літерою «E», що означала схід. Крім того, вирізнялося вісім схематичних квадратів, а в центрі одного з них стояв хрестик. Усе це виглядало дуже загадково.

      – Знаєте, здається, це латинські слова, – сказав Джуліан, намагаючись прочитати їх. – Але я не можу правильно їх прочитати. А якби й прочитав, однаково не зрозумів би, що вони означають. Шкода, що ми не знаємо когось, хто розібрав би цю латину.

      – Може, твій батько прочитає, Джорджо? – запитала Енн.

      – Гадаю, так, – відповіла Джорджа. Але ніхто не схотів йти з цим до дядька Квентіна. Він міг забрати в них незвичний старовинний клапоть. Міг зовсім забути про нього, або й спалити. Вчені зазвичай диваки.

      – А як щодо пана Роланда? – запитав Дік. – Він же учитель. Знає латину.

      – Ні, ми не будемо звертатись до нього, поки не взнаємо про нього трохи більше, – обережно мовив Джуліан. – На вигляд він свійський і милий, а там хтозна. От морока… і як же кортить розшифрувати ці написи!

      – Угорі можна розрізнити два слова, – сказав Дік і спробував їх вимовити. – VIA OCCULTA. Джуліан, що, на твою думку, вони означають?

      – Єдине, що, на мій погляд, вони можуть означати, – це «Таємний шлях», або щось таке, – сказав Джуліан, наморщивши чоло.

      – Таємний СКАЧАТЬ