П’ятеро рушають до Вершини контрабандистів. Энид Блайтон

Чтение книги онлайн.

      Зранку ще віяв навальний вітер, але буря пішла на спад. Рибалкам відлягло, коли вони побачили, що їхні човни на березі майже не постраждали. Але невдовзі пішла чутка про лихо у Кирін-котеджі, й кілька ловиґав приблукало, щоб подивитися, як величезне, вивернуте з корінням дерево звалилося на будиночок.

      Діти радше тішилися увагою до їхніх розповідей про те, як вони дивом врятувалися. При денному світлі шкода від падіння дерева виглядала вкрай жахливо. Дах розбило, наче яєчну шкаралупу, а всі кімнати другого поверху зяяли руїною.

      Жінка, яка приходила із села допомагати тітці Фенні по господарству, вигукнула, побачивши біду:

      – Ну, це ж скільки тижнів піде на направу! Ви вже звертались до будівельників? Я б уже їх привела й показала, що робити.

      – Тепер я займаюся всіма питаннями, пані Дейлі, – відповів дядько Квентін. – У дружини сильний шок. Вона зараз не може всім перейматися. Найперше нам слід вирішити, як бути з дітьми. Вони не можуть тут залишатися, доки кімнати зруйновані.

      – Бідолахам краще повернутися до школи, – сказала тітка Фенні.

      – Ні, в мене є краща ідея, – зауважив дядько Квентін, витягуючи з кишені листа. – Набагато краща. Уранці я отримав листа від Ленуара. Це той, який цікавиться тими ж дослідами, що і я. Він пише… Стривай-но, зараз я знайду це місце. Осьде воно.

      І дядько Квентін прочитав уголос: «Було дуже люб’язно з Вашого боку запросити мене разом з сином П’єром приїхати до вас. Дозвольте й мені запросити вас із дітьми до себе. Я не знаю, скільки їх у Вас, але ми всім їм будемо раді в нашому великому домі. І П’єру, і його сестрі Мерібел буде веселіше».

      Дядько Квентін з торжеством подивився на дружину.

      – Отак-от! Я вважаю це запрошення надзвичайно великодушним! І вельми вчасним. Ми відправимо дітей до мого колеги.

      – Квентіне, як це? Адже ми не знаємо ні його самого, ні його сім’ї! – зауважила тітка Фенні.

      – Його син вчиться в одній школі з Діком і Джуліаном, а Ленуара я знаю як людину непересічну і тямущу. – Дядько Квентін мовив це таким тоном, ніби самі ці риси вичерпували всі проблеми. – Зараз йому потелефоную. Який у нього номер?

      Тітка Фенні почувалася безпорадною перед раптовою рішучістю чоловіка все вирішувати самому. Йому було ніяково через те, що причиною лиха стала його забудькуватість. Наразі він хотів довести, що здатний всьому дати раду, якщо береться до роботи. Почувши, що він набирає номер, тітка Фенні насупилася. Як можна виряджати дітей казна-куди?

      Дядько Квентін поклав слухавку й вийшов до дружини з урочистим виглядом, дуже задоволений собою.

      – Усе залагоджено, – сказав він. – Ленуар радий, страшенно радий! Каже, йому і його дружині подобається, коли в будинку діти, а його власні діти будуть у захваті від такого товариства. Зараз знайдемо машину, СКАЧАТЬ