Собака Баскервілів. Долина страху. Артур Конан Дойл

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ жодному разі! Гіршу помилку важко зробити. Якщо вони ні в чому не винні, це буде жорстокою несправедливістю, а якщо винні, то їх потім уже не знайдеш. Ні, ні! Нехай так і залишаються підозрюваними. Потім, якщо не помиляюся, там ще є конюх, двійко фермерів, наш приятель доктор Мортімер, мабуть, людина бездоганної чесності, і його дружина, про котру ми нічого не знаємо. Не забудьте і натураліста Степлтона із сестрою, кажуть, вельми привабливою панночкою. Далі йдуть пан Френкленд із Лефтер-холу, також невідомо хто, і кілька інших сусідів. Ось люди, які мають перебувати під вашим наглядом.

      – Спробую не осоромитися.

      – Зброю взяли?

      – Так, гадаю, це не буде зайвим.

      – Безумовно. Тримайте револьвер при собі і вдень, і вночі й не ослабляйте пильності ні на секунду.

      Наші друзі вже встигли придбати квитки в першому класі й чекали нас на платформі.

      – Ні, нічого нового, – підтвердив доктор Мортімер, відповідаючи на запитання мого товариша. – Можу тільки присягнути, що останні два дні стеження за нами не було. Ми весь час про це пам’ятали, і від нашої уваги ніхто б не вислизнув.

      – Сподіваюся, ви були нерозлучні ці дні?

      – Так, за винятком учорашнього. У мене така традиція – після приїзду в місто присвячувати один день цілком розвагам, і вчора я був у музеї Хірургічного коледжу.

      – А я пішов у парк повитріщатися на людей, – сказав Баскервіль. – І все обійшлося тихо й мирно.

      – Проте це було нерозсудливо з вашого боку, – зауважив Голмс, насупившись і похитав головою. – Я вас прошу, сер Генрі, не виходьте без супутників, інакше вам не оминути лиха. Ви знайшли інший черевик?

      – Ні, сер, той зник безслідно.

      – Он як? Цікаво! Ну, всіляких вам гараздів, – додав він, коли потяг рушив. – Сер Генрі! Пам’ятайте настанову з дивної легенди, яку нам читав доктор Мортімер, і остерігайтеся виходити на торф’яні болота вночі, коли злі сили панують безроздільно.

      Я визирнув із вікна і побачив удалині високу худорляву постать Шерлока, котрий нерухомо стояв на платформі та дивився вслід потягу.

      Ми рухалися швидко, й я почувався якнайкраще. Придивлявся до своїх супутників і бавився зі спанієлем доктора Мортімера. Через якихось дві-три години земля вздовж полотна змінила бурий відтінок на червоний, цегла поступилася місцем граніту, а розгороджені пишні луки, на яких руді корови пощипували соковиту траву, свідчили про те, що клімат у цих місцях, при всій вологості повітря, значно лагідніший, ніж на сході.

      Молодий Баскервіль не відходив від вікна і радісно вигукував при вигляді рідних девонширських краєвидів.

      – Де тільки мені не довелося побувати з того часу, як я поїхав звідси, докторе Ватсон! – просторікував він. – І все ж ці місця ні з чим не порівняєш.

      – Покажіть нам такого девонширця, котрий не захоплювався б своїм Девонширом.

      – Тут справа не лише в Девонширі, а й у людях, котрі його населяють, – додав доктор Мортімер. – СКАЧАТЬ