Собака Баскервілів. Долина страху. Артур Конан Дойл

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ поснідали рано, і Голмс, одягнений у халат, приготувався приймати відвідувачів. Наші клієнти не спізнилися ні на секунду – як тільки годинник пробив десяту, доктор Мортімер увійшов до кабінету в супроводі молодого баронета. Останньому було років із тридцять. Невеликого зросту, кремезний, міцний, він справляв враження дуже жвавого, здорового чоловіка. Вираз його обличчя здався мені впертим; карі очі сміливо зиркали на нас з-під густих чорних брів. Брунатний костюм спортивного крою та смаглява обвітрена шкіра свідчили про те, що цей чоловік не засиджується вдома і не цурається фізичної праці, та водночас спокійна впевнена постава видавала в ньому справжнього джентльмена.

      – Сер Генрі Баскервіль, – репрезентував супутника доктор Мортімер.

      – Так, це я, – підтвердив баронет. – І найцікавіше те, пане Голмс, що якщо б мій приятель не запропонував мені відвідати вас, я прийшов би до вас із власної волі. Ви, кажуть, вмієте розгадувати різні ребуси, а я якраз сьогодні вранці зіткнувся з одним, який мені не розкусити.

      – Сідайте, сер Генрі. Якщо я правильно вас зрозумів, то після приїзду до Лондона з вами сталося щось не зовсім звичайне?

      – Я не надаю цьому особливого значення, пане Голмс. Мабуть, наді мною хтось пожартував. Але сьогодні вранці я отримав ось цей лист, якщо тільки він заслуговує такої уваги.

      Гість поклав на стіл конверт, і ми стали розглядати його. Конверт виявився звичайнісіньким, із сірого паперу. Адреса – «Готель «Нортумберленд», серу Генрі Баскервілю» – була написана великими друкованими літерами; на поштовому штемпелі стояли: «Черінґ-крос» і час відправлення – вечір попереднього дня.

      – Хтось знав, що ви зупинитеся в готелі «Нортумберленд»? – поцікавився Голмс, кинувши допитливий погляд на нашого гостя.

      – Ніхто не знав. Я вирішив, де зупинитися, тільки після зустрічі з доктором Мортімером.

      – Але доктор Мортімер, вочевидь, сам там зупинився?

      – Ні, я живу у знайомих, – сказав медик. – Ніхто не міг знати, що ми поїдемо саме в цей готель.

      – Гм! Отже, вашими пересуваннями хтось дуже цікавиться.

      Шерлок вийняв із конверта складений вчетверо аркуш паперу, розгорнув його і поклав на стіл. Посередині сторінки була написана одна-єдина фраза, складена з підклеєних одне до іншого друкованих слів. Там було зазначено наступне: «Якщо розум і життя вам дорогі, тримайтеся подалі від торф’яних боліт». Слова «торф’яних боліт» були написані від руки, чорнилом.

      – Так ось, пане Голмс, – сказав сер Генрі Баскервіль, – може, поясните мені, що все це означає і хто так зацікавився моїми справами?

      – А що скажете ви, докторе Мортімер? Цього разу тут начебто немає нічого надприродного?

      – Авжеж, сер, але, можливо, лист надіслала людина, переконана в тому, що вся ця історія надприродна.

      – Яка історія? – різко спитав сер Генрі. – Ви, джентльмени, мабуть, обізнані про мої справи набагато краще, ніж я сам!

      – Ми розповімо СКАЧАТЬ