Пер Ґінт. Генрик Ибсен

Чтение книги онлайн.

      А хто його має, той візьме за жінку дочку мою любу.

      Пер Ґінт: (роздумавши) Говорять: колись

      Не вчився від малку – на старости вчись.

      Про мене! (п’є)

      Дід із Довра: А бачу, що ти не з дурних!

      Плюєш?

      Пер Ґінт: Не відразу збудовано Рим.

      Дід із Довра: Відтак – ти мусиш кинути свій стрій

      Бо знай – ми дбаємо о славу Довру.

      І з-поза меж не ввозимо сюди

      Нічого, кромі тих кокард в хвостах.

      Пер Ґінт: А я ж хвоста не маю.

      Дід із Довра: Підожди!

      Сейчас йому святочний дайте хвіст!

      Пер Ґінт: Поважся лиш! Справді, це гірше, чим жарт!

      Дід із Довра: Безхвостий кавалер у нас ні при чім.

      Пер Ґінт: З людини худобу робити?

      Дід із Довра: Синашу!

      Двірським кавалером стаєш у хвості.

      А жовту кокарду, що зараз припнуть,

      На празник великий у пас тільки носять!

      Пер Ґінт: (подумавши)

      Говорять – людина мізерний атом

      Хилитися мусить, куди не повіє.

      Давайте хвостяку!

      Дід із Довра: А бачиш – зумієш!

      Придворний троль: Тепер же попробуй виляти хвостом.

      Пер Ґінт: (роздратовано)

      Ну годі, до біса! Чи схочете ще,

      Щоб я для вас віру батьківську покинув?

      Дід із Довра: Про віру байдуже. В що хочеш, в те вір.

      Важне у нас зверхнє – наш одяг, наш хід,

      А вірою зви це, що ми звемо – жах.

      Пер Ґінт: А все ж таки – мимо тих всіх пустяків

      Ти хлопець – нічого. Я й думать не смів.

      Дід із Довра: Синашу! Ми гірші здаємся, чим є,

      І в тому різниця між нами і вами,

      Та годі вже діла поважні вести –

      Пора вже на радість для уха і ока.

      А вуте музики настройте арфи,

      Танечниці, доврських танків заведіть!

      (Музика і танці)

      Придворний троль: Сподобалось?

      Пер Ґінт: Що? Гм.

      Дід із Довра: Не бійся – скажи!

      Що бачиш?

      Пер Ґінт: Я бачу ціле чортзнащо –

      Корова по струнах копитом товче,

      А льоха тупцює в коротких штанцях.

      Придворний троль: Сейчас його в штуки!

      Дід із Довра: Отямтеся, в нього

      Ще людські всі змисли.

      Дівчата-трольчині: Ми вирвемо їх!

      Проколемо уха і виберем очі!

      Жінка в зеленій сукні: (плаче) Така нам похвала за співи і танці?

      Пер Ґінт: Це ти так гуляла? Мій Боже – крихітку

      Ударити в жарти на пирі не вадить.

      Жінка в зеленій сукні: Ти справді СКАЧАТЬ