Пер Ґінт. Генрик Ибсен

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Ґінт: Лічитися?

      Дід із Довра: Що ж бо? Я ліву зіницю

      Заріжу легенько, глядітимеш косо,

      Та все, на що глянеш, побачиш таким,

      Як ми його бачим. Праве око виймем…

      Пер Ґінт: Здурів ти?

      Дід із Довра: (кладе на стіл операційне приладдя)

      Ось, бачиш – мої причандали,

      По всьому дістанеш кінські окуляри.

      Як глянеш, побачиш ти любку в красі

      Й плести нам не будеш про глупу корову,

      Ні льоху, що мала б гуляти в штанах.

      Пер Ґінт: Дурак!

      Придворний троль: Дурним це все тобі здається,

      А в самій речі – ти дурак, не він.

      Дід із Довра: Подумай – скільки прикростей гірких

      Ти зразу можеш збутися повік!

      Ти ж сам де знаєш – очі то криниця

      Солоних сліз. На що ж вони здалися?

      Пер Ґінт: Гаразд! Я знаю в Біблії це місце:

      «Коли блазнить тя око – вирви зразу!»

      Однак, коли усе те раз уже скінчиться,

      Повернеш око?

      Дід із Довра: Ні. Цього не буде.

      Пер Ґінт: Як так, то я кланяюся низенько.

      Дід із Довра: Чого ти хочеш?

      Пер Ґінт: Піду у своясі.

      Дід із Довра: О, ні! Сюди для кожного є вхід,

      Та відсіля нема тобі дороги.

      Пер Ґінт: Мене ти хочеш силою спинить?

      Дід із Довра: Послухай тільки розуму, Принц Пер!

      У тебе є талан на троля. Правда,

      Він зовсім так поводиться, як троль?

      І сам же ти хотів остати тролем…

      Пер Ґінт: Їй Богу, так. Хотів остати тролем

      Для дівчини і царства – милий Боже,

      Чого то в світі чоловік не може?

      Та все на світі має край і ціль.

      Хвоста прийняв, бо думав – що ж, його

      Коли захочеш, можна відчепити;

      Штани дав скинуть: і так вони подерті

      А вбрати їх назад зовсім не важко;

      Нарешті я почав звичаїв вчитись,

      Яких не знав я дома; поклянусь,

      Що не корови скачуть, а дівчата…

      Присяга – слово, вимовив – забув.

      Та те, щоб я природи збувсь людської,

      Щоб я не міг умерти чоловіком,

      Як троль по горах тинятись довіку,

      Усі по собі попалить мости,

      Остати тролем тілом і душею,

      О, ні! Підіть ви з ласкою своєю!

      Дід із Довра: Ну годі вже! Урвався мій терпець!

      В піжмурки ти задумав з нами гратись?

      Та запортку! Ти знаєш, з ким говориш?

      Наперед зводиш нам дочку з ума…

      Пер Ґінт: Старий! Ти брешеш!

      Дід із Довра: Мусиш одружитись!

      Пер Ґінт: Ти важишся казати це?

      Дід СКАЧАТЬ