Название: Епістолярій Тараса Шевченка. Книга 2. 1857–1861
Автор: Группа авторов
Издательство: OMIKO
Жанр: Биографии и Мемуары
Серия: Бібліотека української літератури
isbn: 978-966-03-8951-9, 978-966-03-9123-9, 978-966-03-9165-9
isbn:
Молитву діяти до краю.
А як умру… Моя святая!
Святая мати! Положи
Свого ти сина в домовину…
І хоть єдиную сльозину
З очей безсмертних покажи.
А ти, задрипанко, шинкарко,
Перекупко п’яна!
Де ти в чорта забарилась
З своїми лучами?
У Версалі над злодієм
Набор розпустила,
Чи з ким іншим мизкаєшся
З нудьги та з похмілля?
Пригорнись лишень до мене
Та витнемо з лиха,
Обіймемось гарнесенько
Та любо, та тихо
Пожартуєм, чмокнемося
Та й поберемося,
Моя крале мальована.
Бо я таки й досі
Бахурую коло тебе,
Ти хоча й пишалась..
І з п’яними королями
По шинках шаталась,
І курвила з Миколою
У Севастополі..
Та мені про те байдуже.
Мені, моя доле,
Хоч на себе надивитись
Дай, і пригорнутись
Під крилом твоїм, і любо
З дороги заснути.
1858,
9 февраля.
Марко Вовчок – це псевдонім якоїсь пані Маркович. Чи не знаєш ти її адреса? Як не знаєш, то спитай у Каменецького в типографії Куліша. Я чув, що він її добре знає. Як довідаєшся, то напиши мені, треба буде хоч письмом подякувать їй за її сердечные, щирії оповідання. Шкода, що не оставив тобі Куліш «Неофіти». Може, вони єсть у Каменецького. Спитай.
273. Т. Г. Шевченка до М. С. Щепкіна
23 лютого 1858. Нижній Новгород
Друже мій добрий і єдиний!
Посилаю тобі квитанцію із Контори транспортов, через котору я посилаю ящик з моїми книгами. Прийми його та нехай у тебе полежить де-небудь до якогось часу.
Вибуду я із Нижнього 25 февраля. А коли прибуду в Никольское – не знаю. Думаю вже не вертаться в Нижній. Обісів він мені. Цур йому. Цілує тебе твоя Тетяся тричі, і я тричі, поки побачусь, а то й лік потеряю, а поки що бувай здоров і веселий і не забувай мене.
Т. Шевченко.
Поцілуй за мене Сергея Тимофеевича і Максимовича.
23 февраля
1858.
274. А. І. Толстої до Т. Г. Шевченка
24 лютого 1858. С.-Петербург
24 февраля. С.-Петерб[ург], 1858.
Итак, мои заветные мечты сбываются – я увижу Вас скоро, наш давно желанный гость – Тарас Григорьевич. Вот уже неделя, как пришла бумага к графу с разрешением Государя о дозволении жить Вам в столице и посещать Академию художеств. По получении официального на то повеления не мешкайте нисколько и отправляйтесь тотчас в Петерб[ург]. Вас ждет здесь многое: Академия, друзья и Ваша родная семья. Приезжайте же скорей. Да и для графа нужно, чтобы Вы по получении дозволения тотчас приехали. – А иначе В[еликая] Княгиня может сделать замечание графу, от чего Вас нет, – тем более, что она приняла в Вас самое живое участие.
Ничего не могу более писать, руки дрожат от нетерпения и радости.
Гр. А. Толстая.
P. S. СКАЧАТЬ