Трагедія в трьох діях. Агата Кристи

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ підхід у житті часто призводить до катастрофи, проте інколи виправдовує себе. Цікаво, а де зараз сер Чарльз?

      Містер Саттертвейт усміхнувся.

      – А я знаю де. Він пішов по квитки у спальний вагон «Блакитного потяга». Ми з ним сьогодні повертаємося в Англію.

      – Ага! – багатозначно вигукнув Пуаро. У його очах, яскравих, допитливих, хитруватих, було запитання. – Який же невгамовний наш сер Чарльз. То він, виходить, рішуче налаштований зіграти-таки свою роль детектива-аматора? Чи є інші причини?

      Містер Саттертвейт не відповідав, але бельгієць, здається, розшифрував його мовчання.

      – Розумію, – сказав він, – ясні очі мадемуазель служать йому маяком. Тож його кличе не тільки злочин?

      – Вона написала йому, – зізнався містер Саттертвейт, – благаючи повернутися.

      Пуаро кивнув.

      – Цікаво, – мовив він. – Я не дуже розумію… Містер Саттертвейт перебив.

      – Ви не розумієте сучасних англійських дівчат? Ну, воно й не дивно. Я і сам їх не завжди розумію. Такі дівчата, як міс Літтон-Ґор…

      Тепер уже перебив детектив.

      – Пробачте. Все не зовсім так. Я дуже добре розумію міс Літтон-Ґор. Я зустрічав таких, як вона, – багато таких, як вона. Ви називаєте їх сучасними, але їхній підхід, як у вас це кажуть… старий як світ.

      Містер Саттертвейт трохи роздратувався. Йому здалося, що він – і тільки він – розумів Еґґ. Цей недолугий іноземець нічого не знав про молоде англійське жіноцтво.

      Пуаро досі говорив. Його тон був мрійливий, задумливий.

      – Як часом буває небезпечно – розбиратися в людській натурі.

      – Корисно, – виправив Саттертвейт.

      – Можливо. Залежить від точки зору.

      – Ну, – містер Саттертвейт завагався і підвівся. Був дещо розчарований. Він закинув наживку, а рибка не піймалася. Він відчув, що його власне вміння розбиратися в людській натурі його підвело. – Вдалого вам відпочинку.

      – Дякую вам.

      – Заходьте до мене, коли наступного разу будете в Лондоні. – Він простягнув йому візитівку. – Ось моя адреса.

      – Це дуже мило, містере Саттертвейте, залюбки.

      – Що ж, тоді до побачення.

      – До побачення і bon voyage[11].

      Містер Саттертвейт пішов собі. Пуаро кілька секунд дивився йому вслід, а потім перевів погляд на Середземне море.

      Так він сидів принаймні хвилин десять.

      Аж тут знову з’явилася англійська дівчинка.

      – Я подивилася на море, мамо. Що мені тепер робити?

      – Чудове запитання, – пробурмотів Еркюль Пуаро собі під ніс.

      Він звівся на ноги і повільно пішов у напрямку залізничних кас.

      Розділ другий

      Зниклий дворецький

      Сер Чарльз і містер Саттертвейт сиділи в кабінеті полковника Джонсона. Начальник поліції був кремезним червонощоким чоловіком з казарменим голосом СКАЧАТЬ