Трагедія в трьох діях. Агата Кристи

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      Сер Чарльз відповів, що, можливо, в котрійсь із газет про це пишуть, і вони влаштували газетне дослідження.

      – Ось воно, – сказав Картрайт.

      Він прочитав уголос:

      Сер Бартолом’ю Стрендж проводив свій традиційний прийом під час фестивалю «Сент-Леджер». Серед запрошених були: лорд і леді Іден, леді Мері Літтон-Ґор, сер Джослін і леді Кемпбелл, капітан і місіс Дейкез, а також міс Енджела Саткліфф, відома акторка.

      Вони з містером Саттертвейтом перезирнулися.

      – Дейкези та Енджела Саткліфф, – промовив сер Чарльз.

      – Про Олівера Мендерза нічого не сказано.

      – Подивімось іще в «Континентал дейлі мейл», – запропонував містер Саттертвейт. – Раптом там щось є.

      Сер Чарльз проглянув газету. Раптом він напружився.

      – Господи, Саттертвейте, послухайте:

СЕР БАРТОЛОМ’Ю СТРЕНДЖ

      Після дізнання щодо смерті покійного сера Бартолом’ю Стренджа було встановлено, що смерть настала внаслідок отруєння нікотином, хоча ким та як було здійснено отруєння, слідству поки що не відомо.

      Сер Чарльз насупився.

      – Отруєння нікотином. Хіба нікотин така сильна речовина, щоб від неї люди падали без духу? Нічого я не розумію.

      – Що збираєтеся робити?

      – Робити? Куплю квиток на сьогоднішній «Блакитний потяг».

      – Що ж, – сказав містер Саттертвейт, – мабуть, я вчиню так само.

      – Ви? – Очі сера Чарльза вирячилися від подиву.

      – Це якраз моя галузь, – скромно відповів містер Саттертвейт. – Я маю… ем… трохи досвіду. До того ж я близько знайомий із тамтешнім констеблем – полковником Джонсоном. Це стане в пригоді.

      – Чудово! – вигукнув сер Чарльз. – Тоді замовлю нам купе в спальному вагоні.

      Містер Саттертвейт подумав: «Дівчина свого досягнула. Казала ж вона, що поверне його. Казала. Цікаво, наскільки щирий її лист».

      Еґґ Літтон-Ґор, безумовно, була опортуністкою.

      Сер Чарльз пішов по квитки, а Саттертвейт лишився прогулюватися в садку. Його свідомість насолоджувалася розв’язанням рівняння Еґґ Літтон-Ґор. Він захоплювався її енергійністю, рушійною силою всередині неї і притлумлював вікторіанський голос, який не схвалював ініціативу жінок у сердечних справах.

      Містер Саттертвейт був дуже спостережливим чоловіком. Розмірковуючи про жінок загалом і Еґґ Літтон-Ґор зокрема, він постійно відганяв від себе запитання:

      «Де я вже бачив цю голову такої незвичної форми?»

      Власник голови сидів і задумливо дивився перед собою. То був чоловік невисокого зросту з непропорційно великими вусами.

      Поряд із ним стояла з незадоволеним обличчям англійська дівчинка – спершу на одній нозі, потім на другій, потім замріяно смикаючи квітки лобелії.

      – Не роби цього, сонечко, – сказала мати, не відриваючись від журналу мод.

      – Мені нема чого робити.

      Невисокий СКАЧАТЬ