Силует. Наталена Королева
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Силует - Наталена Королева страница 18

СКАЧАТЬ І знову лишилося чимало. Та впертий Магомет-Гасан не хотів узяти назад ані зерна з того, що вважав за зароблене добро покійного поета. І щоб те ненависне золото не наробило йому знову прикростей, він звелів роздати його бідним у краю Фірдусі на його честь і згадку.

      Циганський великдень

      Фраґмент спогадів

      …Ніколи так ясно, як тієї весни в Провансі не відчула я відгуків недавніх леґенд. Мов пахощі ладану, що вже догорів, розливались в повітрі згадки й спогади про минуле давне й вічне, й наповнювали повітря мого довкілля. Ось вже й не видко запашних кучерів сизого диму, а все ще перебуваєш в його ароматі, чуєш його на устах, ним повне волосся й насякнута одіж. Дійсність – та це ж лише стовбур квітучої броскви, твердий, грубою корою укритий, як і кожен стовбур, – та ж хмарка рожевого квіту перетворює звичайну деревину в Аркадійську мрію, в постать Дріяди. Усміхнена – вона простягає ніжні руки-віти до неба й – хто знає? – коли б підстерегти її вночі – може, точиться в легенькому танку, моя казкова русалка в теплій місяшній повіні?!.

      Того року Великодні Свята припали на чудові дні достигаючої весни. Й затужила душа «продовжити собі Великдень», пережити повніше згадку про радість першого Воскресення. І чом би ж мені, справді самітньо, нехтуючи комфортабельними способами подорожі, не відбути прощі по місцях, де жили чи де бували ті, що за свого земного життя бачили власними тілесними очима божеську апотеозу безсмертя – славу Воскресення Христового?

      Марсейський бревіяр говорить:

      …коли ж схотіли жиди затерти й сліди по Христі в Палестині, то до Провансальської Землі, саме на острів Камаргу пристала галєра. Була без вітрил, без стерна і без весел. Й принесло те судно цій країні, а одночасно й цілій Европі разом з трьома Святими Маріями й віру Христову. Воскреслий Лазар поніс «добру вість» до Масилії (Марсейлю) й був там єпіском першим, Марта з вірною служницею своєю Марцелою подалась до Тараскону, Марія Магдалена помандрувала до країн гірських, Максимін, близький учень Христа, дістався до Акве-Сексте. А дві Марії – Марія Яковлева та Марія Саломея, разом з нубійкою Сарою, колишньою улюбленою слугою Магдалени, лишилась на острові Камарзі…

      Звідкіль же почати «мандрівку за видинами Воскресення?»

      – Та ж ясна річ: конечне з гробниці Св. Сари! – розклав цупкими, висихлими руками провідник Максимін, ветхий, мов оливний пеньок. Мав святе наймення попутника Родини Бетанійської, все – мені цікаве, «на власні очі бачив» і з досвіду знав, що, коли «йтимемо кінно», як годиться на прощу ходити, то прибудемо туди саме на «Циганський Великдень»…

* * *

      Солодко ще дрімає сонце в перлових серпанках…

      Ніжно, але певно обняв прозоро-зеленими раменами Родан улюблений свій острів – Камаргу. Заздрісно стереже сільську свою німфу-красуню. Близько бо може – могутній чарівник! Чи ж можна довіряти мінливому погляду його синього ока й співам сміливих та пустотливих хвиль, завжди готовим до нападу?..

      Мій СКАЧАТЬ