Весела наука. Фридрих Вильгельм Ницше

Чтение книги онлайн.

      Вгору дерись і не думай про те!

      Цить! Жалітися зажди!

      Взявши, знов бери завжди!

      Вбогих душею цураюсь недарма́:

      Не тільки добра – в них і зла катма.

      Слівцем знічев’я стрельнув навгадьки —

      Поцілена упала перед ним.

      Витерпіти легше біль двоїстий

      Аніж єдиний біль: то як, рішивсь ти?

      Не надимайся аж настільки,

      Бо луснеш, як підпустять шпильку.

      «Викради ту, яка тобі до серця припаде!» —

      Рішає він; вона ж не викрадає, а краде.

      Як сам себе берусь тлумачить я,

      Збиваюся – нема з того пуття.

      Ти, що ідеш своїм шляхом увись,

      До світла винеси, з чим я возивсь.

      Ти знову кривишся й плюєш,

      І знов старої ти співаєш:

      Ніщо твій смак не вдовольняє?

      Мені ти серце розіб’єш!

      Іди за мною, друже…Ось!

      Найліпший лік від диспепсії:

      Ковтай мерщій, без істерії

      Цю жабу жирну! Уляглось?

      Я знаю багатьох людей

      Про себе ж геть нема ідей!

      Либонь заблизько придивляюсь –

      В очах собі геть розпливаюсь.

      Себе щоб ліпше упізнати,

      Десь далі маю влаштуватись.

      Не так далеко, як мій враг!

      А друг чого ж далеко так?

      Між ним і мною осередок!

      Про що прошу, чи доберете?

      Я маю понад сотню сходин

      Здолати ввись. Гука зі споду:

      «Жорстокий ти! Ми ж не камінні!»

      Я маю вгору йти по сходах,

      Не-хоч, а підставляйте спини!

      «Де й дівся шлях! Кругом смертельна тиша!»

      Ти з волі власної той битий шлях залишив!

      Мандрівнику, тверезим оком скинь!

      Ти заблукав – біда тобі й загин.

      Глянь – під рохкання свиняче

      Беркица мале дитя!

      Безпорадне, тільки плаче,

      Дибатиме до пуття?

      Так, навчиться, безперечно,

      І танок покаже свій!

      Як на дві ноги зіпнеться,

      Рушить ще й на голові.

      Якби круглесеньким барилом

      Круг себе я, знай, не крутилось,

      Мене могло би присмалити,

      Бо я при сонці мушу жити.

      Мені СКАЧАТЬ