Айвенго. Вальтер Скотт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ на болоті, який коштує шилінг за акр. Вельмишановний сер, як Ви самі себе називаєте, хоч раз у житті сповніться мстивих почуттів і моліться разом зі мною, щоб у печінці в цього лиходія з’явилися камені такого розміру, наче всі рештки бідолашного Робіна зібралися в нього в цьому органі. Не розповідайте про це у Геті[56], не давайте шотландцям приводу радіти з того, що їхні сусіди нарешті вчинили діяння, не менш варварське, ніж знищення Артурової печі[57]. Але, коли мова заходить про такі речі, нарікати можна без кінця й краю. Передайте мої щирі вітання міс Драйєздаст. Під час моєї останньої поїздки до Лондона я намагався підібрати на її прохання окуляри; сподіваюся, вона їх отримала благополучно і вони підійшли. Я посилаю цього листа з кур’єром, і, певно, він затримається в дорозі.

      За останніми звістками з Единбурга, джентльмен, що обіймає посаду секретаря Спілки любителів шотландської старовини, – найкращий у королівстві ілюстратор, і я цілком покладаюся на його старанність і вміння в галузі реставрації зразків національних пам’яток, які або руйнуються з плином часу, або знищуються сучасністю за допомогою тієї самої вбивчої мітли, якою користався Джон Нокс під час Реставрації[58]. Іще раз прощавайте: vale tandem, non immemor mei[59]. Залишаюся, вельмишановний сер, вашим покірним слугою.

      Лоренс Темплтон Топінгвод, поблизу Егремонта, Камберленд, 17 листопада 1817 року.

      Розділ I

      Розмова йшла о тій годині,

      Коли стада женуть з полів

      І з рохканням та виском свині,

      Наївшись, тупають у хлів.

Поп. «Одіссея»[60]

      У тій чудовій місцині веселої Англії, де котить свої води річка Дон, у давнину простягався безкрайній ліс, що вкривав більшу частину мальовничих пагорбів та долин між Шефіл-дом і славетним містом Донкастер. Рештки цього пралісу і нині можна побачити довкола дворянських маєтків Вентворт і Ворнкліф-парк, а ще неподалік від Ротергема. Тут нібито жив колись славнозвісний уонтлейський дракон[61]; тут точилися запеклі бої за часів війни Білої і червоної троянди[62]; і тут-таки у давні часи збиралися ті шляхетні розбійники, чиї діяння уславлені в англійських піснях. Це головне місце подій нашої оповіді; що ж до часу – описані в ній події відбувалися наприкінці царювання Річарда І, коли його зневірений народ, що зазнавав жорстоких гноблень з боку вельмож, майже перестав сподіватися на повернення короля з довгого полону. Дворяни, наділені необмеженою владою за часів Стефана[63], проте змушені коритися настановам поміркованого Генріха ІІ[64], тепер вдалися до колишнього свавілля; попри слабкі спроби англійської державної ради[65] прикликати їх до покори, вони укріплювали свої замки, збільшували свої війська, тримали увесь довколишній люд у ярмі васальної залежності; кожен дворянин прагнув стати на чолі такого війська, СКАЧАТЬ