Українські прислів’я і приказки. Отсутствует
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Українські прислів’я і приказки - Отсутствует страница 10

СКАЧАТЬ тепер уже і колом не розіпреш.

      Де ся тії часи діли, що самі ковбаси до рота летіли.

      Як жили наші діди, то не було їм зовсім біди: бувало, збанок варенухи наберуть, та, сидючи, п'ють, та як ті мухи гудуть; а як нам прийшлося, жити довелося – усе лихо докупи сплелося.

      Жили наші діди – не знали біди; стали жити внуки – набралися муки.

      – … та ще й наберуться.

      Було добро, та давно, буде гаразд, та не зараз.

      Нового не запроваджуй, старовини держись.

      Не за нас сталось, не за нас і перестане.

      Так за батьків було, так і нам треба.

      Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо.

      На Вкраїні

      На Вкраїні добре жити: мед і вино пити.

      Маю шаблю в руці: ще не вмерла козацька мати (сказав Хмельницький, розігнавши шаблею Чаплинського зі слугами, що зрадою напали на нього).

      Велика Руська мати (земля Руська-Українська).

      Нема свободи, як на Україні.

      Не далеко – то Україна.

      Гай-гай! добрий край, та лиха година з вами.

      Біда Україні: і звідси гаряче, і звідти боляче.

      Панувала і я колись на широкім світі.

      Заїхав за Дунай, та й додому не думай.

      На Поділлю хліб на кіллю, а ковбасами плоти городжені.

      Кам'янець вінець: кругом вода, всередині біда.

      У Печері – лягай спати без вечері.

      Рогатин – Богові побратим (містечко в Галичині).

      Львів не всякому здорів.

      В Станіславі, кождий на своїй страві.

      В Луцьку все по-людську: навколо вода, всередині біда.

      Чигиринці спекли чорта в ринці, а таращанці з'їли його вранці.

      Про Київ не жахайсь, до Волині пригортайсь, а Покуття тримайсь.

      Обізвався Яготин: «Ніжин мені побратим», а Ніжин каже: «Є у степу Ромен, та він мені не рівен».

      У Хоролі – всього доволі.

      Ворскла – річка невеличка, береги ламає; хто в Полтаві не буває, той лиха не знає.

      Не пив полтавської води.

      У Попівці хліб по копійці, а в Перекопі хліб по копі.

      У Попівці люди по копійці, а в Конотопі – по копі.

      Сосниця – розкошниця, є де сісти, та нічого їсти.

      Сосниця – розкошниця, великі вжитки: хто прийде в жупані, так піде без свитки.

      Тепер життя панам і котам.

      На все негаразд стало, а найгірше, що Бог хліба не родить.

      Що далі на світі, гірша біда настає: убогий чоловік зовсім погибає.

      Тепер правдою на світі не проживеш.

      Така тепер у світі правда.

      Бувало стригало, а тепер голить.

      Доброго чоловіка тепер і зі свічкою не знайдеш.

      Тепер розумніші яйця від курей.

      Тепер уже СКАЧАТЬ