Видатні наукові відкриття. Дитяча енциклопедія. Отсутствует
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Видатні наукові відкриття. Дитяча енциклопедія - Отсутствует страница 28

Название: Видатні наукові відкриття. Дитяча енциклопедія

Автор: Отсутствует

Издательство:

Жанр: Учебная литература

Серия:

isbn: 966-03-3592-X

isbn:

СКАЧАТЬ додавання рухів, ізохронізму маятника, сформулював принцип інерції й відносності. Він перший побудував підзорну трубу – перший телескоп, за допомогою якого зробив астрономічні відкриття. Йому також належить і першість у створені мікроскопа, термоскопа та у визначенні питомої ваги повітря. Галілей висунув ідею про кінцеву швидкість світла й запропонував спосіб її виміру. За те, що він відстоював вчення Коперника про геліоцентричну систему, його засудили інквізицією в 1633 році, і він був змушений відмовитися від своїх переконань.

      Галілей із самого початку наукової діяльності (в 1589 р. він був призначений професором математики) виявляв незалежність свого мислення. У трактаті «Про рух» (1590) він виступає проти Арістотелевих позицій. Його доведення базуються на чітких експериментальних даних. Галілей, як і багато вчених того часу, працював у багатьох галузях фізики й не тільки фізики. До найбільш істотних його результатів слід віднести відкриття законів руху. Це є вершиною досягнень Галілея. Він заклав два наріжних камені сучасної динаміки: принцип інерції й класичний принцип відносності.

      Галілео Галілей

      Головною ж заслугою Галілея є те, що він увів у дослідження новий спосіб мислення, використовував повною мірою експериментальний метод. Його поряд з Леонардо вважають основоположником експериментального методу у фізиці. При цьому Галілей ніде не наводить абстрактного викладення цього методу. Але суть його можна простежити в конкретних постановках і обговоренні досліджень окремих явищ природи. При цьому можна виокремити чотири основні фази дослідження:

      • сприйняття явища, чуттєвий досвід;

      • аксіома або робоча гіпотеза з критичним розглядом результатів чуттєвого досвіду;

      • математичний розвиток, знаходження логічних наслідків із прийнятої гіпотези;

      • дослідна перевірка, вищий критерій на всьому шляху до відкриття.

      У часи Галілея був і інший напрямок фізики, одним із представників якого був французький філософ, фізик, математик і фізіолог Рене Декарт (1596–1650). Йому належать роботи в галузі механіки, оптики й будови Всесвіту. Він увів поняття кількості руху, сформулював закон його збереження (але без урахування того, що швидкість – вектор). Декарт прагнув побудувати загальну картину природи, у якій всі явища пояснювалися б як результат руху великих і малих часток, утворених з єдиної матерії. Він був основоположником раціоналізму в теорії пізнання, і вважав, що головну роль при оцінці результатів наукових досліджень відіграє людський розум.

      За Декартом, мета фізика полягає в тому, щоб зробити людей «господарями й хазяїнами природи». Декарт уважав, що фізика повинна відповідати на запитання, чому відбуваються явища, а за Галілеєм – повинна досліджувати, як вони відбуваються.

      Вчення Галілея поширювалося в Європі, його «Механіка» в 1634 році була перекладена французькою СКАЧАТЬ