За двома зайцями. Михайло Старицький
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу За двома зайцями - Михайло Старицький страница 3

СКАЧАТЬ бач, і цилюрню по-модньому…

      Степан. Не знаю, чи голить других, а що себе обголив – то так!

      1-й б а с. А який ласун до дівчат, як зводить усіх – біда!

      2-й б а с. Та то ж через теє Степан на нього і гори верне.

      Дехто. Боїться, значить, щоб не одбив дівчини.

      Степан. Одбив би я йому печінки!

      Д р у г і. О! Він хваткий!

      1-й б а с. А в тебе уже є коханка?

      Степан. Що ти їх слухаєш? Верзуть теревені!

      Дехто. Єсть, єсть…

      1-й б а с. А хто?

      Хлопець. Галя Лимаришина.

      1-й бас. Гарна?

      Хлопець. Чудо яка!

      Степан. Ти-бо мені, гляди, і честь знай, бо язика й полатати можна!

      Хлопець. Що ж я сказав? От напасть!

      Другі. Цитьте! Он Голохвостий іде!

      ВИХІД III

      Ті ж і Голохвостий.

      Дехто. Здрастуйте, Свириде Петровичу, а ми вас оце згадували…

      Голохвостий. А, хорошо, добре…

      Степан (набік). Шкода, що не чув!

      Голохвостий (подає декому руку, а решті кланяється згорда). Меня таки вездє споминають: значить, моя парсона у шику!

      Степан (набік). Як свиня в дощ!

      Голохвостий (вийма цигарницю). Нєт лі у кого иногда сірника?

      Хлопець. Ось у мене єсть. (Запалює йому). А мені, Свириде Петровичу, можна одну взяти?

      Голохвостий. На! Може, чи не угодно ще кому? Цигарка первий сорт!

      Дехто. Давайте, давайте! (Закурюють). Нічого собі!

      Голохвостий. Нічого! Понімаєте ви, як свині у апальцинах! Це шик – не цигарки! Каждая стоїть п'ять копеєк; значить, примєром: затягся ти, а уже п'яти копеєк нема.

      X л о п є ц ь. От дорогі!

      Степан (набік). Бреше гладко!

      Д є х т о. Ви таки кидаєте силу грошей!

      Голохвостий. Чаво мінє дєньог жалєть? Главноє дєло сабє удовольствіє! Можеть, у меня їх іногда перегорєло сколько тисячов, дак зато ж вийшов образованним, как первий дворанин!

      Степан (тихо до других). Такого дворанина під тина!

      Другі. І правда: надів жупан та й дума, що пан.

      Голохвостий. Тепьор, слєдственно, меня по всєх усюдах первим хвисоном принімають; а почому? Потому, што я умєю, как соблюсти свой тип, по-благородньому говорить понімаю!

      Степан (вголос). А по-собачому, добродію, часом не вмієте?

      Дехто сміється.

      Голохвостий. Ще нєт! Прийдьоться хіба-развє од вас науку получить!

      Степан. Ви таки, як бог дасть, на мою науку дочекаєтесь!

      Голохвостий (згорда). Наведіть сначала себя палітурою!

      Степан. Цур дурня та масла грудку!

      Д р у г і. Та годі вам!

      Голохвостий. Невєжество шмаровозне! Што з вами тут фиксатуарнічать? Єщо уберешся в мужичество!

      Хлопець. Скажіть-бо, будь ласка, хоч що-небудь по-хранцюзькому!

      Голохвостий. Да што ви понімаєтьо?

      Хлопець. СКАЧАТЬ