Я не я!. Аисс Виал

Чтение книги онлайн.

      – Що ти говориш, Маргарет! Ти навмисне робиш мені боляче! Ліліас цнотлива! – він, вражений новиною про зв'язок Ліліас і Донована, не відразу вловив сенс останніх вимовлених пророчих, на її думку, слів. А то, що Маргарет заявила пізніше, змусило його остовпіти зовсім:

      – … І саме Я подарую тобі первістка! – ці слова прозвучали, як грім.

      Дункан пильно подивився їй в очі, шукаючи в них іскру правди цієї гучної заяви, потім опустив погляд на її черево, ніби воно за неї могло підтвердити слова Маргарет. У нього буде дитя! Ще один МакКоул! Первісток, але не спадкоємець! Це рок!

      – Як жорстоко – блага вість, що несе тривогу і нові випробування тобі і мені! Чому ти не відкрилася мені раніше?! – видихнув глава клану. – Як же так? Ти запевняла, що безплідна … що п'єш для спокою потрібні настойки з трав … – розмірковував уголос ошелешений Дункан. – Доля!

      Він став ходити по кімнаті, хвилюючись і радіючи одночасно. Потім різко зупинився і промовив:

      – Я визнаю дитя! Дам йому ім'я, оточу турботою та увагою! Але ти повинна зрозуміти: твоя вагітність і народження дитини нічого не змінять! Моя дружина – Равенна МакКоул! Така воля короля і небес!

      Розділ 12. Річард

      Джессіка присіла поруч з грубо збитим ліжком Норміни. На ньому нещасна покоївка стогнала від болю, незважаючи на те, що служниця Гленна, яку в допомогу покликала «господиня» замку, з перших хвилин здогадалася вдатися до лікування ченця Іегена. На щастя Джесс, цей чарівник-старий залишився в фортеці Данноттар, щоб вести догляд за пораненими під час недавньої облоги, зокрема за Мораєм Локслі. МакКоул-старший довіряв Іегену, шанував його за дар лікування і любов до наук. З розмови з монахом (він виявився балакучим) Джессіка зрозуміла це, як і те, що багатьом знанням її чоловік зобов'язаний саме Іегену. Він пишався, що мав славу наставника славного МакКоула-старшого!

      Джессіка з цікавістю спостерігала, як чернець, щось толок у дерев'яній ступці, періодично виголошував пошепки якісь слова молитви, а потім старанно і акуратно наносив отриману з цілющих трав зелену суміш на відкриті рани Норміни. Заздалегідь він дав випити страждальниці принесену з собою настоянку. Вона виявилася болезаспокійливим і снодійним засобом. Змучена покоївка дуже скоро забулася милостивим сном, не реагуючи на дотики рук цілителя.

      Деякий час в кімнаті панувала тиша, але раптом ченцеві довелося відволіктися на слова леді Равенни.

      – Ви добре знаєте Дункана, Іеген! Чи міг він віддати таке страшне розпорядження про покарання бідолахи? – Джессіка не хотіла ставити це питання, яке мучило її, але воно по-зрадницькому вирвалося з її вуст. Справа в тому, що вона згадала, коли в бреду лихоманки, чула загрозу Дункана – відшмагати покоївку за «уявну брехню» про її самозванство. Значить, і він запросто міг бути катом!

      – Дункан? Не думаю! Але напевно не знаю! А ось Річард любить такі веселощі! – спокійно відповів Іеген, видно, який СКАЧАТЬ