Печера. Марина и Сергей Дяченко
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Печера - Марина и Сергей Дяченко страница 11

Название: Печера

Автор: Марина и Сергей Дяченко

Издательство:

Жанр: Зарубежное фэнтези

Серия:

isbn: 978-966-03-5048-9

isbn:

СКАЧАТЬ напружилась. Їй здалося, що вона втрачає дещицю своєї анонімності.

      – Вам нема чого тривожитись. Розслабтеся – тепер, імовірно, ви потрапите в Печеру не раніше, ніж тижнів через два…

      – Це ще не все! – вигукнула Паула.

      – Я слухаю, – голос у трубці посерйознішав.

      – Я… тричі… усі ці три рази… на мене полював той самий…

      – Не хвилюйтеся, – м'яко попросила жінка в слухавці. – На вас полював хижак?

      – Сааг, – видихнула Паула.

      Жінка в слухавці зрадила своє збентеження секундним мовчанням.

      У Паули спітніли долоні. Їй дедалі дужче хотілося кинути слухавку на важіль.

      – Я вам співчуваю, – промовила нарешті жінка. – Ви, очевидно, зазнали дуже сильного струсу…

      – Але тричі! Тричі!!

      – Не хвилюйтесь… Усе минуло.

      – Ану ж він… знову?!

      – Не хвилюйтеся. Вчетверте таке не повториться… Насамперед вам не слід розглядати те, що з вами сталось, як щось цілком неможливе. Такі випадки рідко, та все ж бувають, це як народження сіамських близнюків, сумно, однак при нинішньому рівні медицини аж ніяк не трагічно… Зараз я вам дам номер телефону, яким ви при бажанні можете скористатися, вам відповість консультант, що спеціалізується саме на багаторазовій небезпеці… Ви записуєте?

      – У мене немає ручки, – сказала Паула розгублено.

      – Не страшно… Ви будь-якої миті можете передзвонити по цьому телефону, і вам продиктують… Та насамперед – не хвилюйтеся. Знайте, що таке саме вже ставалося з десятками інших людей. Переважна більшість їх прожила довге щасливе життя, але якщо у вас виникнуть нові страхи – ви завжди зможете зателефонувати…

      – Якщо прокинуся, – пробурмотіла Паула глухо.

      – Спробуйте прийняти легке заспокійливе…

      – Добре. Дякую.

      Паула повісила слухавку. По той бік вулиці, коло входу в невеликий скверик, стояла й сяяла на сонці чудова доглянута машина.

      Паула блідо всміхнулася.

      Вона дала зрозуміти незнайомій жінці, що її розради ніяк на Паулу не подіяли, – однак це була неправда.

      Подіяли.

      Подіяли аж так, що, повернувшись додому, вона насамперед подалась у свою кімнату й ретельно, без усяких зайвих думок, застелила ліжко, яке досі так її лякало.

* * *

      – …таким чином відсоток результативної агресії становить на сьогодні три і вісім сотих відсотка. За минулі десять діб виявлено дванадцятеро осіб, чия норма агресивної поведінки перевищувала встановлене число у два й більше разів… Десятьох ліквідовано. Двоє перебувають під посиленим контролем; усі показники за минулу декаду перебувають у рамках норми і дозволяють охарактеризувати ситуацію загалом як стабільну.

      Худорлявий жовтолиций чоловічок нарешті підняв очі від блокнота. Його трикутне обличчя було навдивовижу схоже на емблему – емблему Робочої глави, вшиту в лацкан його строгого піджака. СКАЧАТЬ