Відрубність Галичини. Іван Франко
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Відрубність Галичини - Іван Франко страница 51

Название: Відрубність Галичини

Автор: Іван Франко

Издательство: OMIKO

Жанр: Зарубежная классика

Серия:

isbn:

isbn:

СКАЧАТЬ Але хто виступає під гаслом «одна мова і одна віра від Карпат аж до Волги», хто українську мову перетворює на російську, хто (як один невдалий кандидат на минулих виборах) в ім’я цього гасла приймає православ’я і намагається його поширювати серед уніатського люду, хто у виданнях для української людності ширить обожнювання царя, – з тим слід боротися як з ворогом Польщі і Русі. І якщо справжні українці борються з цим смертоносним напрямом, то ми, поляки, без різниці партій, маємо право і обов’язок стати на боці українців проти москвофілів, які хочуть згубити свою власну народність. Це невтручання до внутрішніх справ між українцями, це законна боротьба з ворогом, просте здійснення обов’язку самооборони. Виконуючи той обов’язок, польська демократія зовсім не виступає проти засади, згідно якої відносно українців діє на основі справедливості. І визнання національних прав, так само як не порушує засад справедливості й волі той, хто відштовхує від стріхи своєї або брата свого злочинну руку, яка підкладає до тої стріхи вогонь».

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

      1

      Народився 30.06.1880 р. у с. Бабине на Станіславівщині. Закінчив Віденський університет (1912), працював юристом, був активним діячем Русько-української радикальної партії. Тривалий час співпрацював з часописами «Діло», «Гасло», «Громадська думка», «Рада», «ЛНВ», де опублікував багато статей на політичні та літературні теми, а також перекладів. Поезії публікував у альманахах «Багаття» й «Нова Рада». Окремо вийшла збірка «Любовтуга» (1901).

      У 1918—1919 М. Лозинський був секретарем закордонних справ уряду ЗУНР. З 1921-го до 1927 р. обіймав посаду професора міжнародного права Українського вільного університету у Празі. У 1927 р. переїхав до Харкова, завідував кафедрою права Інституту народного господарства.

      Написав підручник «Міжнародне право», опублікував кілька брошур і статей, присвячених становищу в Західній Україні та міжнародним проблемам. Друкував публіцистику у «Червоному шляху». У 1930—1933 рр. працював професором Інституту радянського будівництва та права.

      21.03.1933 р. його арештували, звинувативши в участі в «Української військової організації». 23.09. М. Лозинського засудили на 10 років таборів. Покарання відбував на Соловках. 9.10.1937 р. його засудили до страти. 3.11.1937 р. він був страчений в урочищі Сандармох у Карелії. Також були страчені усі його три сини.

      Стаття публікувалася у «Вістнику Союза визволення України» (01.07.1917).

СКАЧАТЬ