Дорога до Країни Оз. Лаймен Фрэнк Баум
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Дорога до Країни Оз - Лаймен Фрэнк Баум страница 8

СКАЧАТЬ усміхнувся Король-Лис.

      Дороті повернулася до Косматого чоловічка з серйозним і докірливим виразом обличчя.

      – Ти чарівник або переодягнений фокусник? Ти зачарував мене, коли питав дорогу до Олійних полів?

      Косматий чоловічок похитав головою.

      – Хіба ти коли-небудь бачила такого обірваного чарівника? Ні, дорога Дороті, повір, моєї провини в цій історії немає. В мені немає нічого незвичайного, крім Магніту Любові. А про все інше я знаю не більше, ніж ти. І я зовсім не хотів заводити тебе так далеко від дому. Якщо хочеш пошукати дорогу на ферму, я із задоволенням піду з тобою і постараюся допомогти, чим можу.

      – Не варто, – задумливо промовила Дороті. – В Канзасі я ніколи не побачу стільки цікавого, як тут, і сподіваюся, тітка Ем не занадто хвилюватиметься. Адже я не збираюся подорожувати дуже довго.

      – Прекрасно, – схвально кивнув Король-Лис. – Мудра людина задоволена своєю долею, що б не трапилося. Однак я бачу, в тебе новий друг – він виглядає дуже розумним, і подивіться, яка в нього світла усмішка. Він сяє, як блискучий ґудзик.

      – Ви маєте рацію, – погодилася Дороті, а Косматий чоловічок додав:

      – Його ім’я, Ваша Величносте, – Ґудзик-Розумник.

      IV. Король-Лис

      Досить дивно було спостерігати за виразом обличчя Короля-Лиса, коли він розглядав малюка, починаючи від солом’яного бриля і закінчуючи маленькими черевиками. Не менш привабливим був і сам Ґудзик-Розумник, котрий, своєю чергою, здивовано поглядав на Короля.

      Лисячий Король ніколи ще не бачив чистого прекрасного дитячого обличчя, а малюк не чув, щоб лисиці розмовляли. Та й загалом ніколи не зустрічав лисиць настільки ошатно вдягнених та ще й лисиць-володарів великого королівства. Схоже, що ніхто не розповідав малюкові й про різні чарівні історії, які іноді трапляються з живими істотами. Тож неважко зрозуміти, як здивувала і навіть налякала Ґудзика-Розумника ця дивна пригода.

      – Що ти думаєш про нас? – запитав Король.

      – Не знаю.

      – Зрозуміло, ми ще занадто мало знайомі. А ти знаєш, як мене звуть?

      – Не знаю.

      – Невже? Гаразд, я скажу тобі. Мене звуть Лис, але короля не можна називати по імені. До короля можна звертатися тільки офіційно. Отже, моє офіційне ім’я Його Королівська Величність Лисиця, Четвертий Король-Лис. Лисиця – з наголосом на другому складі «си».

      – А що таке «си»? – запитав Ґудзик-Розумник.

      – Ну до чого ж розумна дитина! – вигукнув Король, з усмішкою обертаючись до своїх радників. – Цей малюк справді дуже милий. Він запитує, що таке «си». Зрозуміло, «си» саме по собі нічого не означає. Так, справді, малюк надзвичайно розумний, майже, як лисеня.

      – Усе питання в тому, що Ваша Величність вкладає в поняття «лисеня», – глибокодумно промовив один із радників короля, стара сіра лисиця.

      – Зрозуміло, – погодився Король і, повернувшись до Ґудзика-Розумника, запитав:

      – А тепер, коли ти знаєш моє ім’я, як ти мене називатимеш?

СКАЧАТЬ