Пуаро веде слідство. Агата Кристи
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Пуаро веде слідство - Агата Кристи страница 5

СКАЧАТЬ віддасте справу в мої руки, я майже певен, що зможу відвернути катастрофу.

      – Думаєте, щось-таки за цими всіма фіглями-міглями стоїть?

      – Чи не могли б ви зробити те, що я вас попрошу?

      – Звичайно, але…

      – Bien! Тоді дозвольте поставити вам кілька запитань. То ви кажете, що вже уклали з містером Рольфом цю угоду, пов’язану з маєтком Ярдлі?

      – О, то він вам про це вже розказував? Ні, ми ще ні про що конкретно не домовилися. – Лорд повагався, і його обличчя почервоніло ще більше. – Буду говорити чесно. Я справжнісінький осел, мосьє Пуаро, і я по вуха в боргах. Але я хочу з них вибратися. Я люблю своїх дітлахів і дуже хочу, щоб усе знову стало як раніше, і щоб ми й далі жили там само. Ґреґорі Рольф пропонує мені круглу суму – її вистачить, щоб знову стати на ноги. Але мені не хочеться погоджуватися: ненавиджу весь цей набрід, зле стає від самої думки, що вони будуть крутитися навколо маєтку зі своїми ігрищами. Втім, погодитися таки доведеться – а інакше… – Лорд раптово замовк.

      Пуаро поглянув йому просто в очі.

      – Отже, у вас є запасний варіант? Дозвольте я вгадаю? Продати «Зірку Сходу»?

      Лорд Ярдлі кивнув.

      – Так. Ця коштовність передається в моїй родині з покоління в покоління, але яка різниця. Правда, покупця знайти не так уже й легко. Гоффберґ із Гаттон-Ґардена взявся допомогти мені знайти покупця, але він має поспішити, інакше нічого не вийде.

      – Ще одне запитання, permettez28. Леді Ярдлі, до якого варіанту схиляється вона?

      – О, вона виступає проти того, щоб я продавав коштовність. Жінки, ви ж розумієте, всі вони в захваті від цих кіношних штук.

      – Розумію, – сказав Пуаро. Він трохи помовчав, роздумуючи, а потім зірвався на ноги. – Ви ж одразу поверенетеся в маєток? Bien! Не кажіть нікому ні слова – нікому, зрозуміло? І очікуйте нас із візитом сьогодні ввечері. Ми приїдемо близько п’ятої.

      – Добре, але я не…

      – Ça na pas dimportance, – м’яко сказав Пуаро. – Ви ж хочете, щоб я вберіг ваш дорогоцінний діамант від крадіжки, nest-ce pas?

      – Так, але…

      – Тоді робіть, як я вам сказав.

      Сумний і збитий з пантелику аристократ пішов геть із нашої кімнати.

***

      У маєток Ярдлі ми прибули о пів на шосту. Величавий дворецький провів нас у старовинну залу, стіни якої були обшиті панелями, а в каміні палало жарке полум’я. Нашим очам відкрилася зворушлива картина: темноволоса леді Ярдлі схилилася над світлими голівками двох своїх дітей, а лорд Ярдлі стояв коло них, і його обличчя було осяяне теплою усмішкою.

      – Мосьє Пуаро і капітан Гастінґс! – оголосив дворецький.

      Леді Ярдлі здригнулася й підвела очі, а її чоловік невпевнено рушив назустріч нам, шукаючи поглядом вказівок від Пуаро. Мій маленький друг почувався як риба в воді.

      – О, прошу мені вибачити! Я досі намагаюся розплутати справу міс Марвелл. Вона ж має приїхати до вас у п’ятницю, я не помиляюся? Тож я прибув сюди, щоб переконатися, що тут безпечно. СКАЧАТЬ



<p>28</p>

Дозвольте (фр.).