Доки світло не згасне назавжди. Максим Кидрук
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Доки світло не згасне назавжди - Максим Кидрук страница 35

СКАЧАТЬ – сраний козляра.

      – Рут, заспокойся, будь ласка. Я знаю, що він козел. Про що ви домовилися? Що він сказав?

      Секунд двадцять Рута шумно дихала.

      – Наполягав на аборті.

      – А ти?

      – Послала його.

      Нестримні схлипи таки стали надривним риданням.

      – Давно треба було. Мала, не реви! Що ти вирішила? Ти хочеш зробити аборт?

      – Він сів у машину й поїхав, – затинаючись і розтираючи сльози, почала розповідати Рута. – Був такий холодний. Наче нічого й не сталося. Ну аякже, він же просто звалює, а мені тепер… – Вона похлинулася, тепер уже від злості. – Блядь! Як я могла так помилятися?!. Я не знаю… не знаю, що вирішила.

      – Ти хочеш зробити аборт? – повторила Інді.

      Певна річ, вона хотіла зробити аборт. Але боялася.

      – Я буду мати після цього дітей?

      – Так. До восьмого тижня все роблять медикаментозно. Ризик мінімальний.

      – Від оцього твого «ризик мінімальний» пиздець як полегшало. – Рута дісталася перехрестя вулиць Стуса й Осторовського та зупинилася перед здебільшого неосвітленим парком ПДМ. Секунду повагалася, але зрештою перейшла дорогу та пірнула у півтемряву. – Тобто достатньо буде прийняти пігулку, і все?

      За півсотні метрів попереду Рута помітила якийсь силует. Несамохіть сфокусувалася на ньому, проте, зрозумівши, що то чоловік вигулює собаку, знову зосередилась на розмові.

      Інді кахикнула перед тим, як відповісти:

      – Не зовсім. Після розмови з тобою я зателефонувала одній викладачці та розпитала, як воно відбувається в таких… е… випадках. Це називають нехірургічною медикаментозною провокацією мимовільного аборту. Все проходить під наглядом лікаря. Спочатку тобі дають три таблетки міфепристону (це стероїдний препарат, який убиває ембріон), а через дві доби – також обов’язково за присутності лікаря – мізопростол. Потім лежиш у стаціонарі й чекаєш, коли станеться переривання вагітності. Викидень тобто. Ну, це кілька годин. Не більше як день. Через десять днів ідеш на підсумковий огляд до гінеколога. Все.

      – Жесть яка, – пробелькотіла Рута.

      – Де ти зараз?

      – На ПДМі.

      – Повертайся додому та поговори з мамою.

      Рута перечепилася через щось у темряві й ледь не проорала носом землю.

      – Бля, – вилаялася вона, а тоді ще гучніше: – Ти здуріла! Ні! У мене є гроші! Не здумай нічого розповідати матері – я все зроблю сама!

      Чоловік у темряві якийсь час приглядався до неї, після чого, гукнувши собаку, швидко закрокував геть.

      Інді не стрималася:

      – Рут, ти вляпалася в доросле лайно, то й поводься як доросла!

      – А я як поводжуся?! – розлютилася Рута.

      – Так, наче застрягла між дівчинкою й жінкою. – Помовчавши, сестра продовжила рівнішим голосом: – Річ же не в грошах. Я не сумніваюся, що ти можеш усе зробити сама, але як ти це приховаєш? Думаєш, мама не СКАЧАТЬ