Смерть на Нілі. Агата Кристи

Чтение книги онлайн.

      – Здається, ти вимагаєш занадто наполегливо.

      – Люба Джоанно, це ж справді для їхнього блага.

      – Так, дорогенька. Я в цьому впевнена. Примусове благо.

      Ліннет насупилася, а Джоанна розсміялася.

      – Ну що, ти ж тиран, визнай. Добродійний тиран, якщо можна так сказати.

      – І зовсім я не тиран!

      – Але ти завжди робиш усе по-своєму!

      – Не завжди.

      – Ліннет Ріджвей, ти можеш глянути мені просто в очі й розповісти хоча б про один випадок, коли ти не отримала того, що хотіла?

      – Купу разів.

      – О, так, «купу разів», саме так, але жодного конкретного прикладу. І ти просто не згадаєш, любонько, як би не намагалася! Тріумфальна поїздка Ліннет Ріджвей золотою колісницею.

      Ліннет різко спитала:

      – Гадаєш, я егоїстка?

      – Ні, ти просто непереможна. Сукупний ефект грошей і привабливості. Усе тобі підпорядковується. Те, чого не можеш купити за гроші, ти купуєш усмішкою. Результат: Ліннет Ріджвей, дівчина, яка має все.

      – Джоанно, ти просто смішна!

      – Гаразд, хіба ти маєш не все?

      – Здається, усе… Це якось відразливо!

      – Звісно, це відразливо, дорогенька! З часом тобі, напевне, стане страшенно нудно, усе набридне. Тож поки насолоджуйся тріумфальною поїздкою в золотій колісниці. От тільки цікаво, дуже цікаво, що станеться, коли ти захочеш проїхати вулицею, а там знак: «Проїзд заборонено».

      – Не будь ідіоткою, Джоанно.

      До них підійшов лорд Віндлзгем, і Ліннет повернулася до нього:

      – Джоанна каже мені всяку гидоту.

      – То все від злості, любонько, від злості, – ухильно відповіла Джоанна, піднімаючись із крісла.

      Дівчина вийшла, не перепросивши: вона помітила, як палають очі Віндлзгема.

      Якусь мить лорд мовчав, а потім одразу перейшов до суті.

      – Ліннет, ти вже обдумала?

      Вона повільно відповіла:

      – Я надто груба? Гадаю, якщо я не впевнена, краще ска зати «ні»…

      Він перервав:

      – Не кажи цього! У тебе є час, стільки, скільки захочеш. І знаєш, я думаю, що ми будемо щасливі разом.

      – Розумієте, – сказала Ліннет винуватим, майже дитячим тоном, – мені тут усе так подобається. – Вона провела рукою. – Я хотіла зробити Вудхолл ідеальним заміським маєтком. І думаю, я добре постаралась, хіба ні?

      – Тут чудово. Прекрасне планування. Усе ідеально. Ліннет, ти розумниця.

      На мить він замовк, а тоді продовжив:

      – Але ж тобі подобається Чарлтонбері? Звісно, маєток треба модернізувати й усе таке, але ти в цьому чудово розумієшся. І тобі це подобається.

      – Так, звісно, Чарлтонбері – божественне місце.

      Вона говорила з ентузіазмом, але раптом відчула холод усередині. Пролунала дивна нотка, що стривожила її повне задоволення життям. Вона не відразу проаналізувала це нове почуття, але пізніше, коли Віндлзгем пішов, спробувала зрозуміти, СКАЧАТЬ