Смерть на Нілі. Агата Кристи
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Смерть на Нілі - Агата Кристи страница 5

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      – Несправедливо з боку милостивого Бога, – сказав мсьє Блонден.

      Він скорбно похитав головою і пішов, занурившись у єретичні думки.

      Безшумні меткі офіціанти сервірували стіл. Тости «мелба», вершкове масло, відерце з льодом, усі необхідні атрибути до вишуканої їжі.

      Негритянський оркестр вибухнув екстазом дивних незлагоджених звуків. Лондон танцював.

      Еркюль Пуаро озирнувся навколо, впорядковуючи враження у своїй систематизованій пам’яті.

      Які знуджені та втомлені обличчя в більшості присутніх! Кілька кремезних чоловіків, здавалось, весело проводили час, але на обличчях їхніх супутниць читалися терплячість і витримка. Огрядна жінка в фіалковій сукні світилася від щастя… Звичайно, товстуни мають свою принаду в житті – насолоду смаком, смак до життя, що заборонені тим, хто має більш витончені силуети.

      То тут, то там сиділа молодь: хтось із відсутнім поглядом, хтось – знуджений, а хтось, без сумніву, нещасний. Як абсурдно називати щасливою порою молодість – час, коли люди найбільш вразливі!

      Погляд Пуаро потеплішав, наткнувшись на одну пару. Які ж вони гармонійні: високий широкоплечий чоловік і струнка тендітна дівчина. Два тіла рухалися в бездоганному ритмі щастя. Щастя, яке вони мали тут і зараз, одне в одному.

      Танець завершився. Після оплесків музика залунала знову. А коли закінчилася, пара повернулась до столика поруч із Пуаро.

      Розчервоніла дівчина сміялася. Сівши, вона повернулась до супутника, і Пуаро роздивився її веселе обличчя.

      Та крім сміху, у її очах було ще щось.

      Пуаро з сумнівом похитав головою.

      «Вона аж занадто його кохає, та дівчинка, – сказав він собі. – Це небезпечно. Небезпечно».

      А тоді він почув слово «Єгипет».

      До нього чітко долинали їхні голоси: дівочий – юний, свіжий, зухвалий, з тонким відтінком м’якої, чужої «р» – і чоловічий – приємний, приглушений голос добре вихованого англійця.

      – Саймоне, я не кажу «гоп», поки не перескочу. Будь певен, Ліннет нас не кине!

      – Можливо, я її розчарую.

      – Дурниці, ця робота саме для тебе.

      – Насправді я думаю, що… Я не сумніваюся, що впораюсь. І я старатимусь заради тебе.

      Дівчина м’яко розсміялася щирим, щасливим сміхом.

      – Зачекаємо три місяці, щоб переконатися, що тебе не звільнять, і тоді…

      – І тоді я покладу до твоїх ніг усі земні блага. У цьому ж суть, так?

      – І, як я казала, поїдемо до Єгипту в медовий місяць. До чорта витрати! Усе своє життя я хотіла поїхати до Єгипту! Ніл, піраміди, пісок…

      Його голос звучав невиразно:

      – Ми побачимо все це разом, Джекі, разом. Хіба це не чудово?

      – Хотіла б я знати, чи для тебе це буде так само казково, як і для мене? Чи хочеш ти цього так само, як я?

      Її голос раптом став різким, очі широко розплющилися, мов від страху.

      Відповідь чоловіка була такою ж різкою:

      – Не СКАЧАТЬ