Коли Ніцше плакав. Ирвин Ялом
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Коли Ніцше плакав - Ирвин Ялом страница 5

Название: Коли Ніцше плакав

Автор: Ирвин Ялом

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Современная зарубежная литература

Серия:

isbn: 978-617-12-6641-4, 978-617-12-6639-1, 978-617-12-6640-7, 978-617-12-5060-4

isbn:

СКАЧАТЬ описав вам брат. Мій метод полягав у систематичному усуненні кожного з них. Загіпнотизувавши пацієнтку, я допомагав їй пригадати забуту психічну травму, що спричинила той чи інший симптом. Як тільки вдавалося знайти конкретну причину, він зникав.

      – Припустімо, докторе Броєр, що ми вважаємо відчай симптомом. Чи не могли б ви впливати на нього в такий самий спосіб?

      – Відчай – це не медичний симптом, фройляйн. Це щось невиразне й невизначене. Кожен із виявів хвороби Анни О. стосувався певної частини тіла; причиною кожного став спалах інтрацеребрального збудження на нервовому ґрунті. Судячи з вашого опису, відчай гера Ніцше стосується тільки мислення. Немає методів лікування людини в такому стані.

      Уперше за весь час Лу Саломе завагалася.

      – Але ж, докторе Броєр, – вона знову поклала долоню на його руку, – перед тим як ви почали працювати з Анною О., взагалі не було психотерапевтичного лікування істерії. Як знаю, медики застосовували тільки купелі й ці жахливі електричні удари. Я цілком певна, що ви – і, мабуть, тільки ви – змогли б розробити новий підхід до хвороби Ніцше.

      І тут доктор зауважив, котра година. Треба повертатися до Матільди.

      – Фройляйн, я зроблю все можливе, щоб допомогти вашому приятелеві. Дозвольте вручити вам мою візитівку. Зустрінуся з вашим другом у Відні.

      Лу Саломе кинула оком на картку, перш ніж покласти її в гаманець.

      – Докторе Броєр, боюся, що це не така проста річ. Ніцше, так би мовити, не належить до пацієнтів, ладних допомогти лікареві. Правду кажучи, він і не знає, що я тут розмовляю з вами. Він дуже замкнутий, гордий і ніколи не признається в тому, що потребує допомоги.

      – Але ви кажете, що він відкрито говорить про самогубство.

      – У кожній розмові, у кожному листі. Але не просить допомогти. Якби він знав про нашу розмову, то ніколи б не пробачив мені і – я певна цього – відмовився б проконсультуватися з вами. Навіть якби мені якось вдалося намовити Ніцше зробити це, то на консультації він обмежився б своїм тілесним нездужанням. Ніколи й нізащо не став би просити вас полегшити його відчай. У нього глибоке переконання про слабкість і силу.

      Прикро вражений Броєр уже нетерпеливився.

      – Отже, фройляйн, драма ускладнюється. Хочете, щоб я зустрівся з таким собі професором Ніцше, якого ви вважаєте одним із найбільших мислителів сучасності, аби переконати його, що життя – чи принаймні його життя – варте того, щоб жити. І на додачу я маю діяти так, щоб наш філософ ні про що не здогадався.

      Лу Саломе кивнула, глибоко зітхнула й відкинулася на спинку стільця.

      – Але як це здійснити? – спитав сам себе Броєр і зразу ж відповів: – По-перше, вилікувати від розпачу – це вже недосяжна мета, як на медичну науку. А по-друге – умова, щоб пацієнта лікувати потайки, переправляє нашу справу до сфери фантастики. Може, є й інші перешкоди, СКАЧАТЬ