Адвокат диявола. Эндрю Найдерман

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ тому. Його тонкі губи мали жовтогарячий відтінок, підборіддя було загострене, а шкіра – підтягнута, але погляд у нього був батьківський, а обличчя – сповнене мудрості.

      – Сподіваюся, Пол показав вам ваш потенційний кабінет.

      – О так. Він неймовірний. Я в захваті.

      – Я радий, Кевіне. Прошу, сідайте.

      Він показав на світло-брунатне шкіряне крісло з високою спинкою та підлокітниками з гладенького темного червоного дерева. На них були вирізьблені вручну постаті з грецької міфології – сатири, мінотаври.

      – Дякую, Поле, – додав він.

      Кевін озирнувся й побачив, як Пол Сколфілд виходить.

      Джон Мільтон повернувся до свого крісла. Кевін помітив, що в ньому є якась твердість, а в тому, як він тримає голову та плечі, – щось королівське. Він сів, як монарх під час сходження на престол.

      – Як ви знаєте, Кевіне, ми вже досить давно про вас думаємо. Ми були б раді, якби ви почали з наступного тижня. Знаю, це швидко, але я вже відклав для вас одну справу, – додав він, постукавши по грубій теці, що лежала на столі праворуч від нього.

      – Справді? – Кевінові захотілося спитати, як співрозмовник здогадався, що він погодиться на роботу у фірмі, але подумав, що це може видатися неввічливим. – І про що вона?

      – Я передам її вам у слушний час, – твердо відповів Джон Мільтон. Кевін помітив, як легко містер Мільтон переходить з теплого, дружнього тону на непохитний і рішучий. – По-перше, дозвольте мені пояснити свою філософію щодо молодших партнерів, а вони в мене, як ви згодом дізнаєтеся, є більше ніж просто молодшими партнерами. Багато в чому вони мої партнери, але поряд із цим – і моя рідня. Ми – справжня команда, ми віддані одне одному набагато сильніше, ніж вимагають звичайні професійні стосунки. Ми піклуємося одне про одного та про сім’ї одне одного. Ніхто не працює у вакуумі: дім, життя, усі проблеми – все це справляє певний вплив на вашу роботу. Розумієте?

      – Так, – відповів Кевін і мимоволі замислився про людину, на місце якої заступав. Чи не до цього вів містер Мільтон?

      – Я так і думав, – сказав Джон Мільтон і відкинувся назад так, що, коли сонце надворі затулила хмара, його обличчя накрила тінь. – І вам навряд чи видалося дивним те, що я висловлюю пропозиції, навіть намагаюся допомогти вам у такий спосіб, який, здавалося б, не має безпосереднього стосунку до вашої роботи тут. Наприклад, – продовжив він, – вам би однозначно варто було жити в місті. А так уже вийшло, що я володію досить розкішним житловим комплексом в ідеальній частині Мангеттену, і в мене там є вільна квартира. Я був би радий, якби ви переселилися туди без орендної плати.

      – Без орендної плати?

      – Саме так. Ось який я відданий своїм партнерам та їхнім родинам. А ще я вмію списувати відповідні суми, – додав він. – Щоправда, це не важливо. Важлива певність у тому, що ви з дружиною, залишаючись із нами, вестимете комфортне, приємне життя. Я розумію, що у вас із дружиною там, СКАЧАТЬ