Безжальний менеджмент та ефективність людських ресурсів. Дэн Кеннеди

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ володіючи кількома невеличкими косметичними салонами. Від нас не вимагали мати косметологів із ліцензією, адже наші співробітники лише розповідали клієнтам про те, як застосовувати власну маску. Вони дійсно були продавцями в білих халатах, спочатку продавали маски для підтяжки шкіри обличчя без хірургічного втручання десь за триста доларів. У найбільші салони, а особливо в один із них, щотижня на двотижневу практику приходила нова група співробітників, і вони працювали у холі якраз під моїм кабінетом. Відчинивши двері, я чув, як наш безцеремонний продавець на ім’я Шелбі кричав: «Назви мені свій клятий номер!»

      На стіні в кабінеті Шелбі висів список із нумерованими поясненнями причин запізнення на роботу.

      № 14: Мій пес проковтнув ключі від машини.

      № 37: Маю критичні дні.

      № 41: Я сів не у той автобус.

      Шелбі казав, що багато часу потрібно лише для того, аби змусити їх назвати відповідний номер.

      Тоді це був мало не анекдот. Я гадав, що Шелбі просто розважається, адже ситуація таки смішна, як, зрештою, і бізнес цілком. Однак вона є символом того, що не смішно анітрохи: прийняття неприйнятної поведінки.

      Мій давній приятель та колега спікер Зіґ Зіґлар розповідав мені якось стару історію про те, як зварити живу жабу. Оскільки жаба здатна підстрибувати надзвичайно високо, якщо ви кинете її в окріп, вона вистрибне геть. Проте, коли ви вкинете її у каструлю з водою кімнатної температури, вона там залишиться. Жаби люблять бути у воді. Якщо додавати вогню поволі, вона сидітиме там, аж поки звариться, не реагуючи на те, як вода стає гарячою, зовсім забувши про Богом їй дану властивість високо підстрибувати.

      Насправді це історія про те, як підлеглі на повільному вогні варять власників підприємств. Із часом поведінка службовців погіршується. Один поганий службовець поступово заражає інших. Випадкові запізнення перетворюються на часті запізнення, а потім на постійні. Випадки неохайної зовнішності спочатку трапляються рідко, потім стають випадковими, а потім перетворюються на рутину. Роботу не виконують спочатку рідко, потім випадково, а потім це явище стає загальноприйнятим. І от уже печеня з бізнесу дотушкувалася на повільному вогні.

      Якщо ви раптом приймете один випадок неприйнятної поведінки, із часом ви постійно сприйматимете таку рутинну неприйнятну поведінку.

      Розділ четвертий

      Синдром Віллі Ломана охоплює менеджмент

      Я маю чотирнадцять онуків, і якщо зараз заплачу хоч один пенні,– матиму чотирнадцять украдених онуків[9].

Жан Пол Гетті[10]

      Віллі Ломан – головний персонаж у п’єсі Артура Міллера «Смерть комівояжера». Він гине від нездоланного бажання понад усе подобатися кожному, а продажі для нього є річчю, не вартою особливої уваги. Це відома хвороба бізнесменів, які зазнали поразки, серед професіоналів її називають «синдромом Віллі Ломана». Однак нею заразитися може не лише представник торгівлі, а й управлінець. СКАЧАТЬ