Арканум. Юрий Винничук

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ забрали меча, але кинджал, з яким він не розлучався, був захований у халяві. Він його вийняв і став штрикати в шпари поміж брилами. Стіни роз’їдав грибок, і в деяких місцях розчин скидався на кашу.

      Мадейові вдалося прорізати шпарини довкола однієї великої брили, але випхати її назовні не вдавалося. Він впирався і ногами, і плечима, та все намарне. Коли раптом почув, що хтось його кличе. Пізнав арканумську мову і втішився.

      – Пхайте оцю брилу, – попрохав і постукав по ній руків’ям кинджала.

      З того боку завовтузилися, закректали, і брила зрушилася. Мадей відступив, щоб не звалилася йому на ноги, і чекав. За хвилю вона, глухо гупнувши, впала. Мадей без особливих зусиль виліз із льоху й обняв своїх рятівників.

      – Ходіть за нами, – сказали арканумці.

      Темрява надійно приховувала всі їхні рухи. Незабаром вони вийшли на дорогу. Та не далеко й зайшли, як побачили, що попереду хтось наближається. Виразно вчувалися два голоси – чоловічий і жіночий. В жіночому Мадей упізнав голос панни.

      – Ото зрадливиця! – обурився він. – Вже з кимось іншим жартує.

      Арканумці зачаїлися за деревами. Але що більше Мадей вдивлявся, то зрозумів, що самої панни нема, а хтось несе її голову. Це ще більше його розгнівало. Він намацав на землі палицю, підпустив невідомого крадія ближче і луснув з усієї сили по голові. Королевич лише пікнув і звалився, а голову панни Мадей спритно підхопив на руки.

      – Ой! – втішилася голова. – Ти мене врятував! А то я вже думала, що він мене зґвалтує.

      – Що сталося? – запитав Мадей, ніжно пригортаючи голову до своїх грудей.

      – Та сталося таке, що я, виглядаючи тебе з вікна, ненароком так нахилилася, що голова моя відвалилася і впала на кущі внизу. Отам і знайшов мене той королевич.

      – То це королевич?

      – А що ж ти думав? Що я приблуді дозволила себе на руки взяти?

      – А що б ти зробила, якби тебе приблуда знайшов?

      – А покусала б! – і вона грізно клацнула зубами.

      Мадей здригнувся.

      – А де ж тоді тіло?

      – Було в кімнаті. Та потім кудись зникло. Мусимо його знайти.

      – Та вже ж бо!

      – А хто це з тобою? – стривожилася голова.

      – Мої рятівники.

      Голова уважно обстежила їх і заспокоїлася.

      – Мусимо піти до шинку, – сказав Мадей, – щоб забрати її тіло.

      – Це небезпечно, – заперечили в один голос арканумці. – Мусимо негайно тікати.

      – Без неї я нікуди не поїду, – вперся Мадей.

      – Ой, що я бачу! – зойкнула голова.

      – Де?

      – Он там! Просто перед нами.

      – І що ж ти таке бачиш?

      – Та оно! Біля яворів! Щось іде, заточуючись, наче п’яне? Чи це не я?!

      Мадей пройшов ще кілька кроків і побачив тіло без голови, яке невпевнено брело наосліп.

      – Я врятована! – зраділа голова.

      Але ж СКАЧАТЬ