Кривавими слідами. Ксенія Циганчук

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ татко розповів їй, що ведмедик уміє говорити. Після малювання щасливі й зголоднілі поїхали їсти піцу. Один із небагатьох днів, які тато присвятив лише їй.

      Власта з розумінням покивала головою, знову всміхнулася і поправила чорне волосся дівчинки, яке вибилося з хвостика.

      – Крістіно, мені потрібно поставити тобі важливе запитання. Подумай добре, перш ніж відповісти. Це допоможе нам зрозуміти, хто зробив погано твоєму таткові. Розумієш мене?

      – Я вже не зможу з ним поговорити? – дівчинка спрямувала на Власту по-дорослому гіркотний погляд. – Так само, як і з мамою?

      – Із мамою? А де вона?

      – Татко казав, у кращому світі. Говорив, що, як не хотіла б, вона не може звідти повернутися. Але – щоб я не переймалася, бо їй там добре. А ще казав, що вона про мене і звідти дбає й охороняє.

      Власта з жахом усвідомила: «То дитя залишилося круглою сиротою?» Відразу подумалося про власну доньку, яка хоч була старшою та мала живого батька, проте жила з мамою, себто Властою, і крім Власти нікого не мала. Власта хвилювалася: що буде, коли, не дай Боже, із нею, мамою, щось станеться? Що буде з дитиною? Чи забере її до себе батько, який не те що аліменти справно платити не хоче, навіть не виявляє інтересу, аби просто побачитися.

      – Як ти вважаєш, хто міг бажати зла твоєму батькові? – поставила запитання Власта, відігнавши думки про особисте.

      Дівчинка замислилася.

      – Можливо, твій батько з кимось сварився, мав погані стосунки? – спробувала допомогти Власта. – Можливо, він щось тобі таке розповідав чи ти щось чула?

      – Я чула, як вони сварилися з Артемом, – відповіла після короткої мовчанки дівчинка.

      – З Артемом? А хто це?

      – Це татків друг. Вони раніше часто зустрічалися. Ми ходили всі разом гуляти: татко, Ілона, я і мій малесенький братик Богданчик, Артем, Іванка та Сашко, а потім, коли татко з Ілоною посварилися, то замість неї з нами вже ходила Віта, – дівчинка наморщила носик. – І вже без Богданчика, – додала, зітхнувши.

      – У тебе є братик? А де він? – занепокоїлася Власта.

      – Він живе з Ілоною, вона його мама.

      «Отже, розлучений, двоє дітей», – зробила висновок патрульна.

      – Хто такі Ілона, Іванка та Сашко, можеш мені розповісти?

      – Ілона – дружина татка, але вони недовго були разом. А Іванка – дружина Артема. Сашко – маленький хлопчик, синочок Артема й Іванки. Він менший за мене, але старший за Богданчика, – розповіла дівчинка, пригорнувши до себе обома ручками Балу.

      – Через що вони з Артемом посварилися? Знаєш?

      Дівчинка знизала плечима:

      – Не знаю. Тато не казав, але в той день був дуже лихим і засмученим. Увесь день мовчав.

      – Давно це було?

      – Гм… – спробувала згадати Крістіна, приклала вказівного пальчика до рота і постукала ним по губках.

      Власта всміхнулася: дівчинка видавалася СКАЧАТЬ