Ялта. Ціна миру. Сергей Плохий

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ вже проконсультувалися між собою і це суттєво полегшить перебіг конференції. Заскочений цією ремаркою, Іден поспішив запевнити Молотова, що переговори на Мальті не проводилися, а президент і прем’єр-міністр разом здійснили хіба що спільну поїздку на автомобілі. Розпач Ідена можна лише уявити: попри те, що президент саботував обговорення по суті, Молотов був переконаний, що вони таки відбулися{99}.

      За кілька годин після того, як Іден покинув радянську штаб-квартиру, Сталін відвідав Черчилля на Воронцовській віллі. Візит минув добре: за словами британського перекладача, «здавалося, що обидва ватажки зраділи новій зустрічі й говорили, як старі друзі». «[Ми] мило поговорили про війну проти Німеччини», – писав Черчилль у своїх спогадах. Вони не обговорювали суперечливих політичних питань, зосередившись натомість на ситуації в театрі воєнних дій. Зустріч була прелюдією до обговорення воєнних справ, а кожен зі співрозмовників зондував ґрунт, щоб зрозуміти позицію іншого.

      Розпочалася гра двох досвідчених дипломатів. У час, коли мільйонні армії чимраз ближче підходили до нацистської Німеччини, ставки навряд чи могли бути вищими. Черчилль прагнув з’ясувати головну мету радянської зимової офензиви, що розпочалася 12 січня вздовж усього Східного фронту. Він запитав, якою буде радянська стратегія, якщо Гітлер покине Берлін і переїде, наприклад, у Дрезден. Сталін відповів, що його армії просуватимуться слідом за Гітлером. Черчилль, імовірно, хотів зрозуміти, чи вважали радянські командувачі захоплення Берліна, яке британці розглядали як найбільший воєнний трофей, головною метою, навіть якби німецьке керівництво полишило столицю.

      Сталіна надихав наступ, завдяки якому радянські війська дійшли до річки Одри й розташувалися всього за 70 кілометрів від нацистської столиці за менш ніж три тижні. Він зневажливо характеризував спроможності гітлерівських стратегів і мав невисоку думку стосовно німецьких військ, із якими зіткнулися його армії під час просування до Берліна. Таке зверхнє ставлення до Гітлера та його генералів цілком можна було б тлумачити як застереження: якщо союзники не діятимуть швидко та рішуче, радянці самостійно завдадуть Третьому Рейху вирішального удару і заволодіють усіма трофеями. Сталін повідомив Черчилля, що радянське керівництво очікує рішучих дій Альянсу на Західному фронті, щоб припинити перекидання німецьких дивізій на схід. Він хотів, щоб члени Альянсу захопили Рур і відрізали Німеччину від останнього джерела вугілля, спричинивши спочатку економічний, а тоді вже військовий колапс.

      Черчилль запросив Сталіна до кімнати карт, яку його команда облаштувала на віллі і яка була предметом гордості прем’єр-міністра. Перед початком конференції британське посольство інформувало радянську сторону, що «пан Черчилль сподівається, що ця кімната карт примикатиме до його приватних кімнат у Ялті, а її розташування буде доступним для президента Рузвельта СКАЧАТЬ