Лола та аварійний вхід. Ізабель Абеді

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ це враховувати. Тому нас вирішили відправити до звичайної школи. Коли герр Коппенрат вийшов із класу, мені раптом нестерпно захотілося скоріше розпочати навчання в цій новій школі.

      Фло, напевно, прочитала мої думки, тому що обняла мене й запропонувала в останній день занять подарувати герру Коппенрату мішок із тисячею грамів козячого посліду.

      – Тисяча грамів – це якраз кілограм, – відповіла Фло, коли я запитала, скільки це буде. – А це що таке? – запитала вона, коли Анна-Ліза простягнула їй рожевий конвертик.

      – Запрошення, – пискнула Анна-Ліза.

      – А, – Фло озирнулася.

      У нашому четвертому «б» шестеро дівчаток, і всім, крім мене, Анна-Ліза вручила такі ж самі конвертики.

      – Завтра об одинадцятій, – додала вона. – Я хочу відсвяткувати цей день зі своїми подругами.

      З подругами? Я перевела погляд з Анни-Лізи на Фло. Що це за нісенітниця? Те, що вона не вважала мене своєю подругою, – це зрозуміло. Але те, що вона запросила Фло, могло означати тільки одне: Анна-Ліза вирішила мене подратувати.

      – Ми поїдемо до моєї тітки, – додала Анна-Ліза. – І якщо буде гарна погода, смажитимемо шашлики в саду.

      – Мені шкода, – Фло повернула Анні-Лізі конверт. – Вибач, але ми домовилися провести вихідні з Лолою.

      Анна-Ліза пхикнула і глянула на мене зверху вниз.

      – Вирішили проштудіювати математику?

      – Ні, – відповіла я. – Ми їдемо в Париж до мого друга. І якщо буде гарна погода, продефілюємо Єлисейськими Полями.

      – Що-о? – Сол, приятель Фло, який жував бутерброд, від подиву вдавився. – А я чому про це нічого не знаю? – прохрипів він і закашлявся.

      Ансуману довелося ляскати його по спині доти, поки на парту не вискочив шматочок хліба. Коли Сол заспокоївся, Фло йому підморгнула. Тоді Сол знову посміхнувся, а Анна-Ліза пхикнула. Аж тут до класу увійшла фрау Вігельманн зі своїм вагітним животиком.

      – Ви важите вже кілограмів триста, – зронив Ансуман.

      Фрау Вігельманн розсміялася й сказала, що саме цього їй би й не хотілося, а то в неї народяться не двійнята, а слоненята-близнюки. Наприкінці уроку вона роздала нам сині конвертики, які потрібно було передати батькам, тому що ввечері мали відбутися батьківські збори. І тут мені перехотілося йти з нашої школи. Адже я терпіти не могла тільки герра Коппенрата, але дуже любила фрау Вігельманн. Я за нею страшенно сумуватиму.

      На перерві Фло сказала, що дуже скучила за мною. І я так само! Нам удалося поговорити по телефону тільки тричі за всі канікули. За що я особливо люблю свою подругу, так це за те, що вона може здогадатися про твої почуття з виразу обличчя. Приблизно так, як зараз. Фло насупилася й запитувально подивилася на мене своїми великими синіми очима.

      – Білосніжка, – відповіла я й підштовхнула її візок ближче до містка. – Щось із нею негаразд. Мені здається, вона мене боїться. Якщо я хочу її погладити, вона відразу СКАЧАТЬ