Метод великого пряника. Роман Тарасенко

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      Особиста ефективність залежить від ефективної роботи мозку. Частково він працює за «стандартними налаштуваннями», частково – навчається на основі досвіду. Як пише один із найвідоміших у світі учених і популяризаторів науки Вілеянур Рамачандран: «Людський мозок на відміну, скажімо, від людської печінки або серця, є справді унікальним і відділеним від мозку приматів величезною безоднею». Тож не дивно, що ми спочатку автоматично реагуємо, а потім думаємо – ми так улаштовані, але «базові налаштування» можна змінити або вдосконалити.

      Важливо усвідомити, що ми маємо вибір: користуватися «стандартними налаштуваннями» або змінювати їх на власний розсуд. Ви можете керувати своїм мозком: навчати, перенавчати, ставити завдання. Наприклад, ви можете навчити свій мозок позбавлятися шкідливих звичок, любити, цінувати й шукати розмаїття, пробувати нове, щоб розширити можливості. Мозок є надзвичайно пластичним, треба лише вміти з ним правильно поводитися.

      Як пише Деніел Амен, нейрофізіолог і нейропсихолог: «Ви не можете стати тим, ким хочете, якщо ваш мозок функціонує неправильно. Від роботи мозку залежить, наскільки ви щасливі, наскільки відчуваєте себе ефективним і працездатним, як будуєте свої взаємини з оточуючими». Що краще ви дізнаєтеся, як працює ваш мозок, то ефективніше ви зможете керувати собою, в тому числі розвивати себе, аби щодня радіти життю й досягати великих цілей.

      По-перше, треба знати й розуміти, що максимально ефективним є той, хто максимально ефективно використовує можливості префронтальної кори – частини головного мозку, що відповідає за свідомість, планування, розв’язання завдань, самоконтроль і волю. Оскільки її робота дуже енергомістка й тому обмежена, без розуміння того, як ефективно використовувати найновішу частину мозку, обійтися неможливо.

      По-друге, важливо розуміти, що мотивацію запускає не префронтальна кора, а давні структури мозку, які нас спонукають чогось хотіти і щось робити. Тобто мотивацію запускають рептильний мозок і лімбічна система, які спільно працюють у несвідомому режимі. Виходить, у плануванні, розв’язанні завдань і застосуванні волі працюють одні правила, а в мотивації – інші.

      По-третє, важливо усвідомити, що мозок постійно створює й використовує шаблони. Після трьох повторень якоїсь дії базальні ядра в головному мозку починають вбачати в них потенційний шаблон. Усе, що часто повторюється, вони запам’ятовують і відтворюють уже без участі свідомості. Всі стандартні реакції на те, що відбувається, й усі навички – це шаблони, але на навичках далеко не поїдеш: потрібні знання і відкритий розум для того, щоб помітити й вивчати нове, для творчого мислення й досягнення поставленої мети.

      Шаблони дають можливість мозку оптимізувати роботу, виконуючи її максимально швидко і точно, тому мислити нешаблонно, строго кажучи, неможливо. Що можна зробити? Можна змінити частину шаблонів, котрі заважають щасливо жити і продуктивно працювати. А ще можна частіше СКАЧАТЬ