Вояки. Мэри Роуч

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ має вимоги щодо мінімальної міцності на стиск. її випробовують методом розміщення об’єктів між двома пласкими сталевими блоками, що потім зближують до «першого виразного звуку розтріскування». Федеральні інспектори ґудзиків демонструють просто-таки середньовічний ентузіазм щодо своєї роботи. Інші методи перевірки ґудзиків – притискання гарячої праски до спинки виробу, занурення в окріп, смикання за ніжку, поки та не відірветься.

      Урядова специфікація вимог до ґудзиків міститься на двадцяти двох сторінках. Цей факт сам по собі дає зрозуміти, що воно таке – розробляння одягу для армії США. Хоч армія і вимагає від своїх дизайнерів одягу наявності формального ступеня з дизайну модного одягу, насправді мода, у розумінні її як вираження індивідуальності через одяг, саме те, чого армії не треба. Це було б порушенням армійської політики. Політика армії США щодо зовнішнього вигляду та заходів особистої гігієни не дозволяє нічого, до чого можна було б застосувати прикметники «екстремальний», «ексцентричний» або «чудакуватий». Армія Сполучених Штатів не терпить: незрівноважених або скособочених зачісок, «шпильок для волосся з метеликами», «великих мереживних резинок для волосся», начосів, що здіймаються більш ніж на 3/ дюйма[25], фарбування волосся в зелений, пурпуровий, синій, «яскраво-червоний (пожежний)» кольори, «ірокезів», дредів, скошених чи завитих частин зачіски, розкльошених чи загострених баків, поодиноких волосин на скронях, довжина яких перевищує 1/8 дюйма[26] при повному вирівнюванні, еспаньйолок, будь-яких борід, китайських вусиків, вусів, які вкривають будь-яку частину верхньої губи чи «подовжуються вбік, перетинаючи лінію, проведену вертикально вгору від кутиків рота».[27]

      Провідний естетичний принцип військового стилю – одноманітність форм. Звідси й слово «уніформа». Від першого стройового огляду і до Арлінгтонсько-го національного кладовища солдат повинен мати такий вигляд, як і всі інші солдати, – однакові капелюхи, однакові черевики, ідентичні білі могильні камені. Бажання мати унікальний зовнішній вигляд не заохочується, бо це заохочувало б також почуватись унікальним, особливим. Проблема з тими, хто почувається особливим, у тому, що вони думають за себе і про себе замість думати за і про свій підрозділ. Вони як та золота рибка з упаковання крекерів «Пеперідж фарм», що пливе в інший бік. Вони – проблема.

      «Ми тут більше інженери, ніж дизайнери», – каже Лафлер про свою роботу. Вона починала кар’єру в дизайні одягу з розробляння купальних костюмів. Перехід до військового одягу логічніший, ніж видається на перший погляд. Щоб створювати купальники, необхідно мати експертні знання про високоефективні, тривкі до зношування тканини та розуміння особливостей діяльності, для якої вони потрібні. Практично ті самі вимоги виникають під час створення, скажімо, бронежилета прихованого носіння. Колега Лафлер, Даліла Фернандез, прийшла в Натік з нині вже зниклої бостонської фірми «Прісцила», постачальника дорогих весільних суконь.

      І СКАЧАТЬ