Four Seasons. Изадор Шарп

Чтение книги онлайн.

      – Ходімо поговоримо з ним,– сказав я. Ми рушили до неї додому, причому я навіть не подумав зняти гумові чоботи.

      Коли мама Розалі впустила нас, батько сидів на канапі і читав газету. Я не сварився. Спокійно пояснив, які стосунки пов’язують мене з його дочкою. Поступово він пом’якшав.

      Розалі була ошелешена.

      – Я бачила, як мій батько змінюється просто на очах,– зізналась вона мені згодом.– Пихатий чоловік перетворився на слухняну дитину. То був вирішальний фрейдівський момент – зміна ролей. Відтоді я довірилась тобі.

      Ми зустрічалися два роки, пізнаючи одне одного. Позаяк батьки не купували їй іграшок і ляльок, вона звикла гратися у міській бібліотеці. Розалі охоче копирсалася в книжках, обираючи, що взяти додому. Іноді вона проковтувала книжку за один день, читаючи дорогою до школи і після уроків, під час їжі і глупої ночі. Я не належав до завзятих читачів, тож її здатність запам’ятовувати прочитаний матеріал дивувала мене. Я вважав, що вона мала рідкісний дар – поєднання творчого складу розуму з надзвичайно високим рівнем IQ. Розалі казала, що я перебільшую, але її шкільні оцінки підтвердили мої здогадки. У дванадцятому класі вона взялася за програму німецької мови і латини для тринадцятого класу.

      Дівчина не з’явилася на жодному занятті – вона займалася самотужки на обідніх перервах, пройшла три курси латини й два курси німецької і зрештою отримала найвищий бал на випускному іспиті.

      Ми ділилися одне з одним різними дрібницями, що зближують людей. Розалі навчила мене любити китайську їжу і фільми з субтитрами. Я навчив її кататися на лижах і регулярно займатися спортом.

      Коли я вперше привів Розалі до моєї мами, я ще не зробив пропозицію. Просто сказав, що до нас завітає дівчина. Однак, щойно я їх представив, мама стиснула її в обіймах, пригорнула до себе й мовила з сильним акцентом:

      – Ласкаво просимо до нашої родини.

      Моя мати інтуїтивно розуміла, як треба поводитися.

      Розалі не вірила, що наші стосунки триватимуть довго, і мала вагомі підстави боятися. Я все ще був легковажним, жив теперішнім моментом, не замислюючись про майбутнє. Згодом вона зізналась, що була до нестями закохана, і її не обходило, як довго ми будемо разом.

      Розалі майже виповнилося дев’ятнадцять, а мені – двадцять чотири, коли я запропонував їй вийти за мене заміж. Тієї осені її батьки влаштували традиційний весільний бал і запросили п’ятсот гостей, хоча Розалі сказала, що було б романтичніше розписатися в мерії.

      Ми вирушили у весільну подорож і за дев’ять днів встигли відвідати Нью-Йорк, Маямі та Кубу. Якось ми поїхали на екскурсію кубинськими нічними клубами. В одному з закладів на вулиці Трокадеро ми познайомилися зі старим полковником і його дружиною. Наш стіл був далеко від сцени, де танцювали напівоголені дівчата, тож я вирішив оглянути казино.

      – Я повернусь за мить,– пообіцяв я Розалі, залишивши її розмовляти з полковником, який СКАЧАТЬ