Казки добрих сусідів. Птаха щастя. Казахські народні казки. Народное творчество
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Казки добрих сусідів. Птаха щастя. Казахські народні казки - Народное творчество страница 4

СКАЧАТЬ коней, відпочити і завтра – в дорогу.

      Боран зліз із коня, підклав сідло під голову й заснув богатирським сном. Джигіти від хвилювання не могли заснути, і всю ніч просиділи біля вогнища, готуючи обід Борану.

      Уранці вони прибули до ногайців. Свати не могли встояти перед батиром. Вони робили все, що він їм наказував. І спорядивши наречену Каскарау, вони шанобливо провели гостей.

      На зворотному шляху джигіти побачили загиблих жезтирнакі, яких перебив Боран. Їх було понад шістдесят…

* * *

      Донька візира

      Жив собі хан. Він багато чув про жіночу зраду, тому боявся одружуватися. Кожні три дні він брав дівчину, а потім убивав її. Дійшла черга і до доньки одного візира. Цей візир прийшов додому і почав плакати. Донька запитала його:

      – Чому ти плачеш?

      Розповів батько, що на неї чекає смерть. Донька й говорить:

      – Не плач! Бог дасть, я або помру, або захищу всіх дівчат від хана.

      Візир відвів свою доньку до хана. З самого початку дівчина почала розповідати ханові всілякі цікаві історії. Хан протягом тридцяти днів все слухав і не чіпав дівчини. Народ зрадів: вбивства припинились.

      Якось одного разу хан сказав доньці візира:

      – Я поїду на полювання і повернусь через рік. А ти за цей час народи мені сина, схожого на мене. Кобила моя повинна принести лоша, схоже на мого чорного жеребця.

      Коли хан поїхав, донька візира покликала батька й розповіла йому про все. Батько заплакав. Але дівчина заспокоїла його й сказала, що й вона змушена йти в похід. Зібрала ханша велику кількість служанок, перевдягла їх в чоловіче вбрання, а сама одягла ханське плаття. І поїхали слідом за ханом. Зустрілись вони з ним на полюванні. Її люди виявилися кращими мисливцями-стрілками, ніж у самого хана.

      Хан запитав їх:

      – Хто ви такі?

      Вони сказали, що син їхнього хана приїхав на полювання. Хан познайомився з молодим чоловіком. Дівчина-син запросила хана в гості. Вона пригощала його, размовляла з ним. Потім вони почали грати в шахи. Дівчина-син обіграла хана: виграла в нього золото, срібло й чорного жеребця. Все це вона відправила до свого батька, наказавши, щоб він пустив чорного жеребця в табун. Сама ж залишилась на полюванні.

      Одного разу вона сказала ханові:

      – Ви мені дуже сподобались. У мене є сестра, яку я не хочу ні за кого віддавати заміж. Я познайомлю вас з нею.

      Хан погодився. Поставили намет. Дівчина, переодягнена в жіноче плаття, прийшла до хана. Хан відразу закохався в неї. Він не хотів її відпускати, але вона не залишалась надовго. Так повторювалось декілька днів. Коли дівчина йшла від хана, переодягалась в чоловіче вбрання і йшла на полювання.

      Через деякий час вона повернула ханові золото, срібло й чорного жеребця.

      – Мені, – сказала вона, – нічого цього не треба!..

      Тоді хан став просити ханського сина видати за нього заміж свою сестру, але той відмовив, мотивуючи тим, що СКАЧАТЬ