Казки добрих сусідів. Розумна донька. Білоруські народні казки. Народное творчество

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ ти в цього чоловіка борошно розвіяв? Тепер у нього немає хліба!

      Вихор відповідає:

      – Не гнівайся, діду, дам тобі за твоє борошно гарний подарунок!

      І дає йому скатертину.

      Дід запитує:

      – Що це за скатертина? Навіщо вона мені?

      – А ця скатертина не проста, – мовить вихор. – Як скажеш: «Гей, скатертино, скатертино, розгорнися-простелися, дай попити-поїсти, що є на світі!» – вона тобі все дасть.

      Пішов дід додому із скатертиною. Пройшов небагато і думає: «Дай спробую, чи не обдурив мене вихор». І каже:

      – Гей, скатертино, скатертино, розгорнися-простелися, дай попити-поїсти, що є на світі!

      Скатертина розгорнулася-простелилася – і з’явились на ній різні страви, які тільки бувають на світі.

      Здивувався дід. Поїв, згорнув скатертину і пішов додому. І застала його в дорозі ніч. Попросився він в одну хату переночувати. А жила в цій хаті багата господиня. І розбагатіла вона завдяки своїм хитрощам – дурила людей. Пустила вона старого до хати і почала випитувати:

      – Звідки, діду, йдеш?

      – Та оце ходив до вихора за борошно борг взяти.

      – А що ж тобі вихор дав?

      – Дав скатертину.

      – Скатертину?

      – Не проста вона! Як скажеш їй: «Гей, скатертино, скатертино, розгорнися-простелися, дай попити-поїсти, що є на світі!» – вона все й дає.

      – Поклади, діду, свою скатертину в сінях: її в нас ніхто не візьме.

      Старий послухався і поклав скатертину в сінях. Господиня з ним розмовляє, а сама покликала доньку й шепнула:

      – Візьми дідову скатертину, а замість неї поклади нашу!

      Донька так і зробила: свою скатертину поклала, а дідову заховала.

      Уранці дід встав, сховав скатертину за пазуху і почимчикував додому. Прийшов і до старої:

      – Ну, стара, тепер будемо ситі! Сідай до столу!

      Сіли вони. Дід вийняв скатертину і наказав:

      – Скатертино, скатертино, розгорнися-простелися, дай попити-поїсти, що є на світі!

      А скатертина й не поворухнулась. Вигнала баба діда з хати:

      – Іди знову до вихора!

      Пішов дід знову в густий ліс. Йшов-йшов, знайшов хатинку вихора. Зайшов і почав лаятися:

      – Безсоромний ти, вихоре! Обдурив ти мене! Нічого твоя скатертина не дає!

      Привів вихор баранчика і каже:

      – Ось тобі, діду, баранчик. Як скажеш: «Баранчику, баранчику, потрусись, дай золота-срібла», він і дасть.

      Узяв дід баранчика і пішов додому.

      Ішов-ішов і зайшов знову переночувати в ту ж хату. Пустила його господиня й запитує:

      – Що це в тебе за баранчик?

      – А цього баранчика мені вихор дав. Як скажу йому: «Баранчику, баранчику, потрусись, дай золота-срібла», – він і дасть.

      – Покажи!

      – Дай мені ряднину!

      Господиня принесла ряднину. Дід розстелив, поставив на неї баранчика й СКАЧАТЬ