Хранителі. Дин Кунц

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ настільки переконливою, що Трейвісу стало цікаво, чи інтелект собаки, який майже не поступався людському, проявлявся лише у вигляді коротких спалахів, чогось на кшталт епілептичних приступів, але в хорошому сенсі цього слова. Але після вчорашнього незвичайність Ейнштейна була доведена раз і назавжди, хоча він її показував рідко.

      Поки вони прогулювалися біля озера, Ейнштейн раптом напружився, підвів голову, ледь настовбурчив обвислі було вуха і витріщився на парочку, яка сиділа на лавці за 20 метрів звідси. Чоловік був одягнутий у спортивні шорти, а жінка – у мішкувате сіре плаття; він тримав її за руку. Складалося враження, що вони занурилися у бесіду.

      Трейвіс, не бажаючи турбувати парочку, уже почав відвертатися, крокуючи в бік галявини, проте Ейнштейн, коротко гавкнувши, побіг прямо туди.

      – Ейнштейне! До мене! Сюди!

      Пес не звернув уваги на окрики Трейвіса, підбіг до парочки і почав несамовито гавкати.

      Поки підоспів Трейвіс, чоловік у спортивних шортах уже підвівся, простягнувши вперед руки і стискаючи кулаки, і боязко відступив від ретривера.

      – Ейнштейне!

      Ретривер припинив гавкати, ухилився від Трейвіса, коли той хотів надіти на нього ошийника, і, підбігши до жінки на лавці, поклав їй голову на коліна. Таке несподіване перетворення зі злого пса у лагідну тварину здивувало всіх.

      Трейвіс промовив:

      – Прийміть мої вибачення. Він ніколи…

      – Якого дідька, – визвірився чолов’яга у спортивних шортах. – Не можна ж відпускати такого злого пса у парку!

      – Він не злий, – заперечив Трейвіс. – Він…

      – Брехня! – вигукнув бігун, бризкаючи слиною. – Ця клята тварина хотіла мене вкусити. Хочеш, я тебе по судах затягаю?

      – Я не знаю, що на нього…

      – Забери його! – вимагав бігун.

      Збентежений Трейвіс кивнув, повернувся до Ейнштейна і побачив, що жінка покликала його сісти побіля неї на лавку. Ейнштейн сидів, дивлячись на неї і поклавши лапи їй на коліна, а вона не просто пестила, а обіймала його. Взагалі те, як жінка торкалася пса, виглядало якось розпачливо.

      – Забери його! – розлючено промовив бігун.

      Чоловік був вищим, ширшим у плечах і виглядав міцнішим за Трейвіса. Він підійшов уперед, нависаючи над ним, щоб налякати своїм масивним виглядом. Він звик досягати свого з допомогою ось такої агресивності, вдаючи, що він – хлопець не в тім’я битий. Трейвіс зневажав таких.

      Ейнштейн повернувся до бігуна, вишкірив зуби і глухо загарчав нутряним голосом.

      – Слухай, друже, – сердито промовив бігун. – Ти що, глухий? Я сказав, щоб ти взяв його на повідець, он він у тебе в руці. Якого дідька ти чекаєш?

      Трейвіс почав усвідомлювати, що тут щось недобре. Бігун перегравав зі своєю лицемірною злістю; складалося враження, що він вчинив щось срамотне й тепер намагається приховати свою провину, одразу ж переходячи в агресивний наступ. Жінка теж поводилася СКАЧАТЬ