Хранителі. Дин Кунц

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ і глянув на нього, настовбурчивши вуха, наче очікуючи, що Трейвіс зараз озвучить його ім’я.

      «Господи, – подумав Трейвіс, – я намарне приписую йому людські якості. Він усього лише пес, хоч і особливий. Він може вдавати, наче чекає, що ось зараз його покличуть на ймення, хоча він стопудово не розуміє людської мови».

      – Не можу підібрати жодного імені, – нарешті сказав Трейвіс. – Втім, не будемо поспішати. Треба, щоб ім’я дійсно личило. Ти ж не звичайний пес, волохата мордо. Треба подумати над годящим іменем.

      Трейвіс вилив воду з ванни, пополоскав її і залишив висихати, а тоді разом із ретривером зайшов у будинок, який тепер став їхнім домом.

      5

      Доктор Елізабет Ярбек та її чоловік Джонатан, адвокат, жили у Ньюпорт-Біч у величезному одноповерховому будинку в стилі «ранчо» – з тесовим дахом, кремовими отинькованими стінами і доріжкою із каменю, що його видобувають у Бокет-каньйоні. Надвечірнє сонце палахтіло міддю і багрянцем, вилискуючи на гранованих шкельцях вузьких вітражів, що прикрашали обабіч парадні двері, від чого створювалося враження, що це палахтять велетенські рубіни.

      Коли Вінс Наско подзвонив, двері відчинила Елізабет. Їй було під п’ятдесят, цій доглянутій і привабливій блакитноокій жінці з густим світло-сивим волоссям. Вінс назвався Джоном Паркером, повідомив, що він із ФБР і хоче поговорити з нею та її чоловіком відносно однієї справи, яка зараз розслідується.

      – Справа? – запитала жінка. – Яка саме?

      – Вона стосується одного дослідного проекту, який фінансувався урядом. Ви брали в ньому участь, – сказав Вінс, оскільки йому наказали розпочати розмову саме таким чином.

      Елізабет уважно вивчила його службову посвідку зі світлиною та загальними даними.

      Вінса це не лякало: фальшиві документи готували його ж замовники. Він отримав їх десять місяців тому, і вони допомогли йому під час роботи у Сан-Франциско і виручили ще у трьох інших справах.

      Хоча Вінс розумів, що жінка не матиме претензій до його посвідки, проте не був упевнений, що сам пройде перевірку. Він був одягнений у темно-синій костюм, білу сорочку, блакитну краватку і в начищених чорних черевиках – типовий агент. Його габарити та байдуже обличчя також допомагали грати роль. Але вбивство доктора Дейвіса Везербі і два наступних убивства неймовірно схвилювали його і наповнили божевільними радощами, які ледь вдавалося приховати. Вінса розпирав сміх, і йому було все важче його стримувати. Ще коли він сидів у темно-коричневому «форді»-седані, який викрав сорок хвилин тому саме для цього завдання, його кілька разів пересмикнуло, але не через нерви, а від задоволення, яке мало майже сексуальний характер. Йому довелося припаркуватися біля узбіччя і посидіти десять хвилин, глибоко дихаючи, поки не заспокоївся.

      Тепер Елізабет відвела погляд від підробленої посвідки, зустрілася очима з Вінсом і спохмурніла.

      Вінс ризикнув посміхнутися, хоч існувала небезпека того, що він зірветься на неконтрольований СКАЧАТЬ