Позивний Бандерас. Сергiй Дзюба

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ у чорній формі майора внутрішніх військ. Бійці зосереджено завдавали удари один одному, ухиляючись та активно пересуваючись, а відтак збивали рясну куряву. Обличчя в обох уже кривавили.

      – Що відбувається? – поцікавився Бандерас у велетня.

      – Наші з беркутами знову зчепилися,– відповів бородань, не відводячи очей від бійки.– Біда з цим перемир’ям…

      – Ваші? – перепитав Бандерас.

      – Ну, так – ВДВ! – дещо здивовано промовив боєць-велетень, та щосили вигукнув.– Давай, Куполе! Покажи йому, командире!

      Отже у таборі вочевидь проблеми з дисципліною, виснував подумки Бандерас. Раптом почулося ревіння мотора і він помітив закамуфльований позашляховик, що швидко в’їхав на плац, ледь не покалічивши солдатів. Із авто вискочив вусатий полковник, із багряним від люті лицем. Розштовхуючи солдатів, полковник увірвався в коло.

      – Припиніть негайно! – несамовито гаркнув підлеглим.

      Десантник і вевешник захекані, розійшлися в різні боки, але й далі з ненавистю дивилися один на одного.

      – Що тут відбувається, трясця вам у печінки?! – вилаявся полковник.

      – Обмінюємося навичками рукопашного бою, пане комбате,– відновлюючи дихання, якомога спокійніше відповів блондин.

      – Я вам, бляха, обміняюсь! – проказав полковник крізь зуби.– Усім розійтися по позиціях! Куполе і Чорний, опорядіться! Чекаю на вас у штабі!

      Полковник розвернувся і швидко пішов геть. Розчаровані солдати також почали розходитися. Заводії-командири заходи5лися обтрушувати запорошену форму. Бандерасу залишилося тільки з’ясувати причину конфлікту. Для цього треба було потрапити до комбата, який мав бути попереджений про приїзд їхньої групи.

      – Ще раз дякую, солдате! – простягнув руку бороданю і відрекомендувався: – Капітан Саєнко!

      – А мене Бородою звуть,– міцно потиснувши Антонові руку, промовив десантник.– Раптом щось механічне треба полагодити, звертайтеся,– додав він із щирою посмішкою.

      – Неодмінно,– запевнив Бандерас десантника і швидко зістрибнув із бронемашини. Він побачив, що Купол і Чорний уже рушили слідом за комбатом до штабного намету, і намагався не випустити їх із поля зору.

      Штабний намет був розташований у самому центрі табору. Бандерас ішов слідом за офіцерами, але навмисно не наздоганяв. По-перше, комбату зараз вочевидь було не до приїзду саперів. По-друге, цікаво було поспостерігати за тим, як завершиться конфлікт між учасниками бійки.

      – Іди погуляй! – суворо кинув комбат вартовому, що стояв біля входу до намету.

      Офіцерам буде непереливки, а комбат не хоче, щоб вартовий це чув і потім ляпав язиком по всьому табору.

      – Пощастило,– подумав Бандерас, коли вартовий пішов геть.

      Офіцери слідом за полковником зникли у наметі. Бандерас прискорив ходу, щоб не пропустити нічого важливого. Біля штабу не було нікого. Мабуть, бійці розуміли, що можна потрапити під гарячу руку полковника, й оминали це місце десятою СКАЧАТЬ