Название: Позивний Бандерас
Автор: Сергiй Дзюба
Издательство: Ранок
Жанр: Современная зарубежная литература
Серия: Сучасна проза України
isbn: 978-617-09-3924-1
isbn:
– Розвідники і контррозвідники – зовсім різні професії.
– От і обкатаєте хлопців. Зараз нам конче бракує кваліфікованих кадрів.
– Я ніколи не працював у таких умовах…
– У мене немає часу на умовляння,– одразу урвав мене Яременко.– Погоджуєтеся чи ні?
Яременко свердлив мене поглядом. Мені було важко прийняти це рішення, але і відмовитись я не міг. Хоч і ненавидів рідне село, але був шанс урятувати близьких мені людей від повторної диверсії.
– Коли вирушати? – запитав я.
– Час на збори до вісімнадцяти нуль-нуль! – задоволено відповів Яременко.– Вам потрібно мати позивний, за яким будете виходити на зв’язок.
– Бандерас,– майже без роздумів відповів я.
– Це щось націоналістичне?
– Ні. Антоніо Бандерас – голлівудський актор,– пояснив я.– Так мене колись дівчина прозвала за запальну вдачу… Ще у Веселому… В іншому житті.
– Бандерас так Бандерас,– підсумував генерал-майор.– Приєднаєтеся до своєї групи в Острі. Документи та спорядження отримаєте на місці. Виконуйте!
Я підвівся і попрямував до дверей.
– І ще одне,– зупинив мене Яременко.– Ходок потрібен нам живим. Так що контролюйте свою запальну вдачу, Бандерасе.
– Плюс1,– спокійно відповів я та вийшов із кабінету.
Сержант Андрій Башков – позивний «Індіанець»
Я кермував із четвертої години ночі, тому трохи стомився. Перед тим машину вів сам Бандерас, який наказав усім відпочивати. Зараз капітан сам уже трохи відпочив і сидів поруч, задумливо вдивляючись у краєвиди. Судячи з напруженого обличчя Бандераса та закритої пози, думки у нього були дуже важкі. Цікаво, про що він думає? І що він узагалі за людина? Поживемо – побачимо!
До АТО я працював звичайним барменом у київському рок-пабі. Там я навчився безпомилково читати по обличчях відвідувачів їхні невдоволення та бажання. Вивчати людей, більше слухати, ніж говорити – завжди було моєю усталеною нормою поведінки. Саме тому друзі і прозвали мене мовчазним та уважним Індіанцем. А ще тому, що я нерідко полюбляю палити люльку з веселою «травичкою». Так прізвисько Індіанець до мене і пристало, а вже в АТО стало моїм позивним.
Позаду реготали Мореман і Говерла, які проспали всю ніч, а щойно попрокидалися, одразу почали грати у «морський бій».
– Д-7! – із азартом угадував Говерла.
– Мимо! – радів Мореман.– Б-1!
– Потопив,– сумно констатував Говерла.– Г-5!
– Знову мимо! – втішався Мореман.
– Не може бути! Покажи! – наполягав Говерла.
– Але тоді ти програв! – попередив Мореман.
– Або ти, бо дуриш мене! Показуй!
Мореман СКАЧАТЬ
1
Плюс – термін, поширений серед військовиків у зоні АТО, запозичений у радіозв’язківців, має багато значень, як от: слухаюсь, згоден, виконую, все добре та чимало інших.–