Название: Дякую за запізнення: керівництво для оптимістів сучасності
Автор: Томас Фридман
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Документальная литература
isbn: 978-617-12-5826-6, 978-617-12-5825-9, 978-617-12-5827-3
isbn:
У другій частині розповідається, як я розумію найпотужніші сили, які реформують більшу кількість речей у більшій кількості місць і багатоманітніше протягом більшої кількості днів. Натяк: Машину урухомлює одночасне прискорення в технології, глобалізації, зміні клімату, які між собою взаємодіють.
У третій частині йдеться про те, як ці прискорювані сили впливають на народи й культури. Тобто як вони реформують робоче місце, геополітику, політику, етичний вибір і спільноти, включно з містечком у Міннесоті, де я зростав і де формувалися мої цінності.
У четвертому розділі я подаю висновки з усього свого викладу.
Власне, ця книжка – одна величезна колонка про сьогоденний світ. У ній визначаються ключові сили, які зумовлюють зміни в усьому світі, пояснюється, як вони впливають на народи й культури і виокремлюються цінності й реакції, що, на мою думку, придатні для керування цими силами, щоб мати з них найбільший пожиток для більшості народів і в більшості місць та пом’якшити найнегативніші впливи.
Тож не відомо, що може вийти з паузи й розмови з іншою людиною. Коротше кажучи, Боджія одержав структуру для свого блогу, а я – структуру для цієї книжки. Можете думати про неї як про путівник оптиміста у процвітанні та збільшенні стійкості в добу прискорень, що є моментом найбільших перетворень в історії.
Як репортера, мене постійно вражає, що, коли випадає повернутися до попередньої оповіді чи періоду історії, ви відкриваєте те, повз що пройшли спершу. Коли я заходився писати книжку, одразу побачив, що технологія поворотного пункту, яка урухомлює сьогодні Машину, виникла ніби непримітного 2007 року.
Що ж у біса сталося 2007 року?
Частина ІІ
Прискорення
Розділ 2
Що ж у біса сталося 2007 року?
Джон Доер, легендарний венчурний капіталіст, який підтримав Netscape, Google та Amazon, точної дати вже не пригадує; він лише пам’ятає, що це трапилося незадовго до того, як Стів Джобс вийшов на сцену Центру Москоне в Сан-Франциско 9 січня 2007 року й оголосив, що корпорація Apple заново винайшла мобільний телефон. І Доер ніколи не забуде миті, коли він той телефон побачив уперше. Він із Джобсом, своїм приятелем і сусідом, стежив за перебігом футбольного матчу у школі біля їхніх домівок у Пало-Алто, у якому грала донька Джобса. Під час гри Джобс сказав Доеру, що хоче йому щось показати.
«Стів поліз у кишеню джинсів і вийняв перший айфон, – розповідав мені Доер, – і сказав: “Джоне, компанія ледве не збанкрутувала через цей пристрій. Це найкрутіше з усього, що ми будь-коли робили”. Тож я поцікавився характеристиками. Пристрій працював у п’яти діапазонах радіочастот, мав ось таку обчислювальну потужність, ось таку оперативку і стількись гігабітів флеш-пам’яті. Я вперше чув про таку кількість флеш-пам’яті СКАЧАТЬ