Дякую за запізнення: керівництво для оптимістів сучасності. Томас Фридман
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Дякую за запізнення: керівництво для оптимістів сучасності - Томас Фридман страница 6

СКАЧАТЬ я заходився це робити під час паузи, а решта книжки – це моя відповідь на ті запитання.

      У другій частині розповідається, як я розумію найпотужніші сили, які реформують більшу кількість речей у більшій кількості місць і багатоманітніше протягом більшої кількості днів. Натяк: Машину урухомлює одночасне прискорення в технології, глобалізації, зміні клімату, які між собою взаємодіють.

      У третій частині йдеться про те, як ці прискорювані сили впливають на народи й культури. Тобто як вони реформують робоче місце, геополітику, політику, етичний вибір і спільноти, включно з містечком у Міннесоті, де я зростав і де формувалися мої цінності.

      У четвертому розділі я подаю висновки з усього свого викладу.

      Власне, ця книжка – одна величезна колонка про сьогоденний світ. У ній визначаються ключові сили, які зумовлюють зміни в усьому світі, пояснюється, як вони впливають на народи й культури і виокремлюються цінності й реакції, що, на мою думку, придатні для керування цими силами, щоб мати з них найбільший пожиток для більшості народів і в більшості місць та пом’якшити найнегативніші впливи.

      Тож не відомо, що може вийти з паузи й розмови з іншою людиною. Коротше кажучи, Боджія одержав структуру для свого блогу, а я – структуру для цієї книжки. Можете думати про неї як про путівник оптиміста у процвітанні та збільшенні стійкості в добу прискорень, що є моментом найбільших перетворень в історії.

      Як репортера, мене постійно вражає, що, коли випадає повернутися до попередньої оповіді чи періоду історії, ви відкриваєте те, повз що пройшли спершу. Коли я заходився писати книжку, одразу побачив, що технологія поворотного пункту, яка урухомлює сьогодні Машину, виникла ніби непримітного 2007 року.

      Що ж у біса сталося 2007 року?

      Частина ІІ

      Прискорення

      Розділ 2

      Що ж у біса сталося 2007 року?

      Джон Доер, легендарний венчурний капіталіст, який підтримав Netscape, Google та Amazon, точної дати вже не пригадує; він лише пам’ятає, що це трапилося незадовго до того, як Стів Джобс вийшов на сцену Центру Москоне в Сан-Франциско 9 січня 2007 року й оголосив, що корпорація Apple заново винайшла мобільний телефон. І Доер ніколи не забуде миті, коли він той телефон побачив уперше. Він із Джобсом, своїм приятелем і сусідом, стежив за перебігом футбольного матчу у школі біля їхніх домівок у Пало-Алто, у якому грала донька Джобса. Під час гри Джобс сказав Доеру, що хоче йому щось показати.

      «Стів поліз у кишеню джинсів і вийняв перший айфон, – розповідав мені Доер, – і сказав: “Джоне, компанія ледве не збанкрутувала через цей пристрій. Це найкрутіше з усього, що ми будь-коли робили”. Тож я поцікавився характеристиками. Пристрій працював у п’яти діапазонах радіочастот, мав ось таку обчислювальну потужність, ось таку оперативку і стількись гігабітів флеш-пам’яті. Я вперше чув про таку кількість флеш-пам’яті СКАЧАТЬ